Повноводний Уж, обводнений Боздоський парк та захист від паводка: чи реально все це втілити в Ужгороді?

Грандіозні плани, які, між тим, реальні для втілення – саме про захист Ужгорода та всіх населених пунктів у басейні річки Уж від паводка, а також про можливість вирішення проблеми маловоддя йшлося 21 листопада на стартовій конференція проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж». В Ужгороді зібралися спеціалісти-водники та екологи з України та Словаччини для того, щоб обговорити проєкт, який покликаний вирішити справді масштабні завдання.

На відкритті Стартової конференції начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Олег Кисіль наголосив, що до цього проекту 4 роки проводили напрацювання, він технічно складний і стосується насамперед Ужгорода, де передбачено найбільше заходів, але також і Ужгородського, Перечинського, Великоберезнянського районів. Планується також поширення кращих здобутих практик на інші регіони Закарпаття.

Основні проблеми території басейну Ужа, а це – 2750 квадратних кілометрів в Україні та Словаччині: паводки, які бувають у будь-яку пору року, завдають значних екологічних та господарських збитків, водночас виникає аномальна нестача протягом тривалого періоду води під час посух, що призводить до багатьох проблем, зокрема і погіршення якості води.

Я прозвучало під час стартової конференції, проєкт втілюватимуть впродовж наступних трьох років. БУВР Тиса був ініціатором подачі заявки на отримання гранту. Підтримали його і стали партнерами словацькі водогосподарські підприємства, Ужгородська міська рада, ГО «Екосфера». Суть проекту – розробка планів управління ризиками паводків – це ті речі, які вимагає європейська паводкова директива, і Україна, рухаючись в напрямі ЄС, мусить ними керуватися.

Про сам проєкт

Як прозвучало під час конференції, загальна вартість проєкту, який реалізовуватимуть у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020, – 1 млн 149 тисяч євро.

Територія дії проєкту – понад 2000 кв км на території України та 740 км – у Словаччині. Загальна довжина річки Уж у рамках дії проєкту – 133 км.

Якщо коротко й по суті, то для басейну Ужа будуть розроблені зони затоплення і затверджені плани дій для місцевого населення в разі виникнення подібних ситуацій. Безпосередньо для Ужгорода теж будуть визначені зони ризику – які вулиці й будинки можуть бути затоплені. Відтак розроблять комплекс заходів, спрямованих на попередження руйнацій та завдання шкоди міському господарству та майну людей.

Інше завдання проєкту діаметрально протилежне – вирішення проблеми маловоддя, яке спостерігається останніми роками на річці Уж, тож стоїть питання підтримання вищих рівнів води. Для цього запланований комплекс робіт, окрема, й будівництво греблі на річці Уж поблизу підвісного моста в Боздоському парку, що дасть можливість утримувати воду в межах міста на певному рівні (метр-півтора) і також дасть можливість обводнити парк.

Мобільні дамби: як діятимуть і для чого?

Як розповів експерт Володимир Чіпак, якщо говорити безпосередньо про підтоплення, то найкритичніша ситуація в разі виникнення паводка виникає в Ужгороді вздовж Набережної Незалежності, дитячої залізниці. Саме тому вже зараз, зі слів експерта, спеціалістами опрацьовані різні варіанти захисту міста від паводка низького рівня. Зокрема, одна з пропозицій – мобільні дамби. Такі споруди бувають різних конструкцій, і їх уже навіть використовували свого часу в Ужгороді. Суть конструкції: спеціалісти розгортають шлейф і наповнюють його водою. Такі мобільні дамби здатні витримати підвищення рівня води в річці до 0,6-1 метра, і в такому разі діють доволі ефективно.

«Набирають ту ж воду, яку несе паводкова хвиля, а потім її просто спускають, – уточнив В. Чіпак. – І не треба особливо нічого будувати, ця локальна дамба стає в нагоді на кілька днів – якраз на необхідний період. Враховуючи ж, що 360 днів у році така споруда не потрібна, то в разі необхідності свою роль вона виконає якнайкраще. Звичайно, мусять бути мобільні бригади, які зможуть розгорнути такі дамби».

Інший вид конструкції, який можна використовувати – мобільна дамба на кшталт тієї, яка побудова на Дунаї в Сент-Ендре – вона з дюраль-алюмінію. Спроектована таким чином: встановлені стаціонарні закладні (стовпчики), у які разі потреби встановлюють металеві пластини, і таким чином забезпечується захист. Звичайно, така дамба більш дороговартісна. «Моделювання нам покаже, який нам слід використовувати проєкт», – уточнив Чіпак.

Повноводний Уж завдяки динамічній греблі

Крім того, В. Чіпак представив ідею будівництва на Ужі в межах обласного центру Закарпаття динамічної греблі, яка утримуватиме воду в руслі на рівні 1 – 1,5 метра. Під час виникнення загрози повені гребля буде «ховатися». «Оскільки ми маємо в реальному часі інформацію про паводок, щоп’ять хвилин до нас потрапляють дані автоматичних станцій, то маємо можливість оперативно вживати заходів. Отримавши інформацію про те, що почався паводок, гребля опускатиметься – як кажуть проектанти «лягатиме «в ноль», – додав Чіпак.

Понтон-греблю планують спроектувати (а потім і побудувати) поблизу підвісного мосту в Ужгороді.

У рамках проєкту є намір також обводнити канал в Боздоському парку. Таким чином і паводкові води можна скерувати в потрібне русло, й отримати з цього користь для громади. Приміром, за словами експерта, якщо вдасться втілити все спроектоване, то Ужгород отримає додаткову туристичну атракцію – понад 3 кілометри водного туристичного шляху. Тоді можна буде говорити про катамарани на Ужі, річковий трамвайчик і інші подібні речі.

 Словацькі напрацювання в рамках проєкту

Станіслав Добротка – менеджер проєкту від словацького партнера, Кошицьке водогосподарське управління, розповів про роботу, виконану вже словацькою стороною. Зокрема, мова про те, що в басейні Ужа на території країни вже визначені 251 ризикова зона підтоплення, по яких і були розроблені заходи з попередження паводків. «Це була легша частина – зробити заходи і схвалити їх, складніше буде – реалізувати. Всупереч тому, що в нас є європейські фонди, які можна залучати в даній галузі, все ж останніми роками ми зробили насправді доволі мало», – відзначив Добротка.

За словами спеціаліста, у рамках другої групи завдань буде виконане двовимірне моделювання, яке би мало показати обсяг затоплення в рамках паводка на річці Уж, будуть спроектовані різні сценарії в рамках регульованого управління паводка на території конкретного населеного пункту. «Хочемо виконати дослідження щодо заходів на користь протипаводкого захисту на верхніх водотоках, і потім це українські колеги зможуть використати в своїх роботах», – уточнив словацький експерт.

Дослідження біорізноманіття на території проєкту – вагома складова

Оксана Станкевич-Волосянчук – представниця ГО «Екосфера», яке теж є партнером проєкту, розповіла про те, що робитимуть в його рамках екологи.

«Нашим завданням буде вивчити біорозмаїття Ужа, всієї території проєкту, але з фокусом на Ужгород, де власне і передбачається втручання в частині підняття рівня води, – розповіла пані Оксана.

Уже зараз, з її слів, екологи бачать деякі негативні зміни в біорізноманітті річки, пов’язані з тривалими періодами засухи, зокрема, мова про появу непритаманних річці видам, тому вкрай важливим завданням для науковців буде зрозуміти, як вплине гребля на ті чи інші види флори та фауни. «Чи ми зможемо уникнути тих негативних явищ, які є, і чи не виникнуть інші негативні. Наші рекомендації будуть стосуватися того періоду, протягом якого треба буде тримати рівень води», – додала експертка.

«Маловоддя приваблює багато птахів. Останніми роками в центрі Ужа ми навіть спостерігаємо лелеку чорного, який внесений у Червону книгу. Птах рідкісний і, тим не менше, зустрічається вже кілька років у центрі Ужгорода. Це ефект від маловоддя. В той же час маловоддя впливає на склад земноводних: у нас буває таке, що влітку квакають жаби на Ужі, що не є притаманним для цієї частини річки. Наша робота полягатиме в детальних дослідженнях водної і навколоводної флори та фауни, на основі цього будемо робити свої рекомендації», – розповіла О. Станкевич-Волосянчук.

Ще одна частина проєкту, яка ляже на плечі ГО «Екосфера» – робота з громадськістю: «… будемо залучати все населення Ужгорода, оскільки йтиметься про будівництво гідроспоруди, тож, на нашу думку, буде важливо інформувати людей про те, що робиться і для чого це потрібно, які вигоди з цього матиме громада міста».

PS. Аби не виглядало все так, що про проєкти розповіли, а їхнього втілення чекати роками, мусимо одразу зауважити: наразі йдеться тільки про те, що звичайною, простою мовою, називається таки «проєктування». Ніякої греблі ні за рік, ні за кілька не буде, як і дамб і подібного. Спеціалісти наголошують, що наразі йдеться тільки про серйозне вивчення проблематики, аерофотозйомку, проведення топогеодезичних робіт, розробку цифрової моделі височин басейну Ужа – тобто, про збір інформації, аналітику та розробку конкретних заходів. А ось втілення їх у життя – це вже інша історія, і тут, очевидно, теж доведеться розраховувати на європейські фонди…

Джерело інформації: Iнформаційно-аналітичний інтернет-портал Uzhgorod.net.ua

 

Також інформацію про стартову конференцію проєкту «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж» можна знайти за посиланнями:

https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/119810-v-uzhgorod-proveli-startovu-konferenciu-proiektu-flooduzh-spln-zahodi-z-poperedzhennia-prirodnih-katastrof-u-transkordonnomu-baseyn-r-uzh.html

https://prozahid.com/na-zakarpatti-startuie-proiekt-flooduzh-foto/

https://pershij.com.ua/v-uzhhorodi-rozpovily-pro-spilni-zakhody-z-poperedzhennia-pryrodnykh-katastrof-u-transkordonnomu-baseini-richky-uzh-foto/

https://zakarpattya.net.ua/News/197357-V-Uzhhorodi-proishla-startova-konferentsiia-shchodo-poperedzhennia-pryrodnykh-katastrof-u-transkordonnomu-baseini-riky-Uzh-FOTO

https://carpathia.gov.ua/novyna/v-uzhgorodi-predstavyly-spilnyy-ukrayinsko-slovackyy-proekt-zahodiv-iz-zapobigannya-styhiynym

prozahid.com/chysta-voda-uzha-povnovodnist-zakhyst-vid-pavodkiv-rezultaty-proektu-transkordonnoho-spivrobitnytstva/

https://goloskarpat.info/boundless/5ddd260aeb7e2/

Поділитись: