ДО УВАГИ ВОДОКОРИСТУВАЧІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ! З 1 січня 2021 року починає функціонувати Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України. Звіт про використання води за формою 2 ТП-водгосп (річна) затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 16 березня 2015 року №78 можна подати в електронній формі за наступним посиланням: https://e-services.davr.gov.ua/ Додаткову інформацію щодо звітності можна отримати в БУВР Тиси за наступними номерами телефону: (0312) 64-61-91 (відділ ведення водного кадастру та моніторингу вод, водних відносин та басейнової взаємодії) Інструкція користувача для роботи в Порталі Інструкція_водокористувача Поверхневі води Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунії, Угорщини та Словаччини, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток ріки Дунай – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України – 262 км. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Територія області перерізана густою річковою мережею, і її середня густина складає 1,7 км/кв. км. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155 річок, кожна з яких довша 10 км, становить 3,43 тис. км. З них ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більш як 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України – 262 км. Поверхневий стік на території області формують правобережні притоки р. Тиса – ріки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, що впадають в р.Тису та ріки Уж і Латориця, які впадають в ріки Лаборець і Бодрог на території Словаччини. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м.куб. за рік. Озера в басейні Тиси, як правило, льодяникового походження. Деякі з них утворились в результаті гірських обвалів або мають вулканічне походження. Найбільшим озеро є Синевір, його ще називають “Морське око”, розміщене у верхів’ях ріки Теребля на висоті 989 м над рівнем моря. Площа його водного дзеркала біля 7 га, середня глибина 16-17 м. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об’єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн. м3, площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Вісім водосховищ має комплексне призначення – сезонне регулювання та риборозведення. З них – 4 водосховища меліоративної осушної системи “Чорний Мочар” для акумулювання паводкового стоку (9,5 млн.м3) і весняної повені (18,6 млн.м3) та риборозведення. Найбільше, водосховище Теребля-Рікської ГЕС, по своєму призначенню енергетичне, добового регулювання, значного впливу на трансформацію рівнів паводків не здійснює. Підземні водні ресурси Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, затверджені – 124 млн.м3. Сільськогосподарське водопостачання, за винятком невеликої кількості водозаборів із гірських потоків, базується переважно на підземних водах. Закарпаття – найбільш зволожена область України. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними, тому якість добутої в них підземної води повністю залежить від характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Здійснення державного обліку водокористування (2-ТП) Державний облік водокористування є складовою частиною державного обліку вод у країні. Відповідно до Водного кодексу України, прийнятого Верховною Радою 6 липня 1995 року, державний облік здійснюється з метою збирання та систематизації відомостей про води, а також оцінки наявних для використання водних ресурсів та прийняття рішень щодо розподілу їх між водокористувачами. Державний облік вод також відіграє важливу роль у здійсненні управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Зокрема, Водний кодекс України встановлює, що таке управління виконується на основі розробки та реалізації державних, міждержавних та регіональних програм у даній галузі, які створюються на підставі даних державного обліку вод, а також схеми комплексного їх використання та охорони. Державний облік водокористування на нинішньому етапі здійснюється шляхом щорічного збирання, аналізу та узагальнення даних про забори води для використання в народному господарстві та водопостачання населення, про фактичне використання вод та їх втрати, скиди стічних та інших вод, якість їх очищення й обсяги скиду забруднюючих речовин, а також інших даних, що характеризують параметри використання вод та скиди забруднюючих речовин. Відповідно до встановленої процедури, водокористувачі здають статистичний звіт про використання води (2тп-водгосп). Ці звіти аналізуються в відділі водних ресурсів, обліку використання вод та моніторингу довкілля, заносяться у комп’ютерні бази даних і через модеми подаються в Держводагентство.
