Поверхневі води

Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунії, Угорщини та Словаччини, а також експлуатаційних запасів підземних вод.
Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших приток ріки Дунай – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України – 262 км. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.
Територія області перерізана густою річковою мережею, і її середня густина складає 1,7 км/кв. км. Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155 річок, кожна з яких довша 10 км, становить 3,43 тис. км. З них ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більш як 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України – 262 км.
Поверхневий стік на території області формують правобережні притоки р. Тиса – ріки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, що впадають в р.Тису та ріки Уж і Латориця, які впадають в ріки Лаборець і Бодрог на території Словаччини.
Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м.куб. за рік.
Озера в басейні Тиси, як правило, льодяникового походження. Деякі з них утворились в результаті гірських обвалів або мають вулканічне походження.
Найбільшим озеро є Синевір, його ще називають “Морське око”, розміщене у верхів’ях ріки Теребля на висоті 989 м над рівнем моря. Площа його водного дзеркала біля 7 га, середня глибина 16-17 м.
В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об’єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн. м3, площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га.
Вісім водосховищ має комплексне призначення – сезонне регулювання та риборозведення. З них – 4 водосховища меліоративної осушної системи “Чорний Мочар” для акумулювання паводкового стоку (9,5 млн.м3) і весняної повені (18,6 млн.м3) та риборозведення. Найбільше, водосховище Теребля-Рікської ГЕС, по своєму призначенню енергетичне, добового регулювання, значного впливу на трансформацію рівнів паводків не здійснює.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за 2015 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за 2014 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за 9 місяців 2014 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за І півріччя 2014 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за І кв. 2014 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за 2013 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за І кв. 2013 р.

Забір поверхневих вод в Закарпатській області за 2012 р.

Звіт по забору і використанню поверхневих вод  за 9 міс. 2012 р.