Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ
№80(3198)
17 липня 2007 року

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
АБИ ВІД ВЕЛИКОЇ ВОДИ НЕ МАТИ ВЕЛИКОЇ БІДИ,
ТРЕБА БУДУВАТИ АКУМУЛЮЮЧІ ЄМНОСТІ ТА ПОЛЬДЕРИ

Нещодавно в рамках реалізації заходів проекту “Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства й оновлення заплавних територій у регіоні Берег та басейнір. Боржава”, який фінансується на кошти Єврокомісії, облводгосп провів у приміщенні сільради с. Загаття на іршавщині семінар щодо інформування громадськості про заходи протипаводкового захисту в басейні р. Боржава та хід реалізації відповідного проекту.

Про цілі та діяльність проекту розповів його керівник, начальник облводгоспу Володимир Чіпак. Про проектні роботи з будівництва протипаводкових споруд, екологічні та сільськогосподарські дослідження у рамках названого проекту громадськість на семінарі докладно поінформували головний інженер провідного інституту водного господарства в Україні – ВАТ “Укрводпроект” (м. Київ) Олександр Романишин, головний інженер облводгоспу Олег Кисіль, експерти партнера проекту – громадської екологічної організації екоцентр “Тиса” (м. Ужгород) Олександр Ґеревич І Андрій Мигаль, експерти із сільськогосподарських досліджень – заступник начальника облводгоспу, кандидат економічних наук Орест Іваницький, Юрій Пинзеник, Василь Чешок, менеджер проекту Марина Скраль і його експерт Світлана Ребрик. У роботі семінару взяли участь представники Іршавської райдержадміністрації, сільські голови Загаття, Заріччя, Броньки, Сільця, Чорного Потоку Іршавського та Березників і Керецьок Свалявського районів, представники інших зацікавлених організацій, журналісти.

У рамках даного проекту, розробленого спеціалістами Закарпатського облводгоспу та їхніми колегами із сусідньої Угорщини, як наголосив начальник облводгоспу Володимир Чіпак, передбачено розробити такі проектні документи, як техніко-економічне обгрунтування для спорудження сухої акумулюючої протипаводкової ємності на р. Іршавка біля села Загаття, реконструкції Берегівської меліоративної системи та робочий проект реконструкції водозахисної дамби між селами Вари і Бадалово Берегівського району. Хоча майже всі виступи на семінарі мали резонанс серед присутніх, але найбільшу зацікавленість у його учасників викликала доповідь про ті протипаводкові споруди, які намічено збудувати у басейні р.Боржавав рамках виконання довгострокової цільової державної програми “Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2006-2015 роки”. Саме питанням будівництва акумулюючої ємності на р. Іршавка біля с. Загаття присвятили свої виступи головні інженери Інституту “Укрводпроект” Олег Романишин та Закарпатського облводгоспу Олег Кисіль. Вони дали детальні роз’яснення, чому в басейні р. Боржава неможливо надійно захистити населені пункти та сільгоспугіддя без будівництва акумулюючих сухих ємностей у гірській і польдерів у низинній частинах басейну Боржави. Зокрема підкреслювалося, що надмірна кількість опадів під час катастрофічних паводків не вміщається у руслі ріки (тут не допоможуть ні дамби, ні берегоукріплення) і надлишок води потрібно затримати (закумулювати) на певний час або в ємності (спеціально підготовленій території, обмеженій греблею і горами), або в польдері (обмеженій дамбами природно пониженій місцевості між селами), а коли пройде пік паводка, через кілька діб повільно спустити через шлюзи цю затриману воду по руслу річки. Отже, і ємність, і польдер – це та ж сама місцевість, яка є сухою упродовж 90 із ста років, і їхнє використання (наповнення) можливе тільки під час великого паводка – не частіше, ніж один раз у 10 років, і триває воно декілька діб – поки спорожниться ємність від надмірних паводкових вод.

Усі учасники семінару після обговорення погодилися, що ці споруди, безсумнівно, необхідно побудувати і тим самим захистити людей, їхнє майно і територію від затоплення. Місцевих жителів цікавило також питання, а яку ж користь отримає село від такого будівництва, які параметри мають споруди та які умови використання ємності у сухий період, й багато інших супутніх запитань жителі ставили фахівцям. Звичайно, найбільша користь для населення – це захист їхніх садиб і сільгоспугідь, майна, а також життя людини від шкідливої дії води. Важливо, що під час будівництва цих споруд та їх подальшої експлуатації будуть створені нові робочі місця для місцевих жителів. Крім цього, ємність може використовуватись і для потреб гідроенергетики, є можливість розглядати варіанти облаштування біля ємності зон рекреації і таке інше. У процесі будівництва також будуть відновлені та зведені інфраструктурні об’єкти, необхідні для такого великого будівництва – автомобільні дороги, лінії електропередач тощо.

Але, як кажуть, І не без проблем. Так, заступник “директора Карпатської лісової науково-дослідної станції, кандидат сільгоспнаук Фелікс Гербут розповів про витривалість деревно-чагарникових рослин до затоплення залежно від виду цих рослин, температурного режиму води й інших гідрогеологічних характеристик. Також обговорювалися питання розгляду в проектних документах можливості створення рибогосподарських водних об’єктів. Екологічні дослідження, за словами керівника екоце-нтру “Тиса” Олександра Геревича, показують, що на цій території немає цінних і червонокнижних видів рослин або тварин, і затоплення приблизно раз у 10 років не тільки сприятиме розвитку іхтіофауни та водно-болотних угідь, але й збереже біорізноманіття, яке також страждає при паводках.

Розглядалося і питання побудови асфальтового твердого покриття на дамбах, яке зручно використовувати як для експлуатаційних потреб водників, так і з успіхом застосовувати для створення мережі туристичних веломаршрутів.

До речі, в середині червня, вже після Загатянського семінару, відбулася запланована поїздка спеціалістів українських водогосподарських організацій та Інститутів – інженерів, проектувальників, будівельників і експлуатаційників до Угорщини в регіон Бодрогкоз, де в рамках подібної українській довгострокової програми протипаводкового захисту – Плану Вашаргелі вже будується великий польдер біля села Ціганд (об’ємом акумулювання 90 млн. куб. м води). Угорці не можуть будувати гірські ємності, оскільки у них рівнинна місцевість дозволяє споруджувати лише акумулюючі польдери. Євросоюз уже виділив угорцям кошти не тільки на проектні, а й на будівельні роботи по цьому польдеру, вартість робіт якого становитиме до ЗО млн. євро, і українським інженерам-водникам було дуже корисно ознайомитись із європейським досвідом проектування, будівництва й експлуатації акумулюючих польдерів.

У рамках проекту Програми добросусідства Угорщина- Словаччина-Україна Інтеррег ІІІА/ТАСІЗ “Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і басейні р. Боржава”, який із липня 2006 року на кошти Єврокомісії реалізується на Закарпатті, групою з інформування населення проводиться анкетування у населених пунктах Іршавського, Берегівського та Свалявського районів з метою визначення рівня обізнаності населення з питань проведення протипаводкових заходів, усвідомлення екологічних проблем річки поблизу населеного пункту, бачення перспективного розвитку краю, причин виникнення та вирішення вищезгаданих проблем. У результаті пілотного анкетування жителів села Заріччя того ж Іршавського району (в опитуванні взяли участь 153 чоловіка) отримані цікаві відповіді. Так, зарічанці визнають необхідність здійснення протипаводкових заходів для захисту свого села (91% позитивних відповідей), але з усіх можливих протипаводкових споруд вибрали дамби (70%) і берегоукріплення (37%). Але ці споруди тут неможливо побудувати через те, що дворо господарств а й особливо парники, які в Заріччі підходять безпосередньо до води. Тому це село, як і сусідні Сільце, Кам’янське, Хмільник, можна захистити лише будівництвом акумулюючих ємностей у верхній течії річки. Погіршення стану річки жителі Заріччя вбачають у засміченні берегів побутовим сміттям (50%), захаращеності берегів (42%), руйнуванні (ерозії) берегів (27%), обмілінні річки (22%), погіршенні якості води (20% опитаних). Саме людська діяльність вище по течії спричиняє у с. Заріччя забруднення побутовими стічними водами (50%), промисловми стоками (30%), хімікатами та мїндобривами (14%). Упорядкуванням річки на території населеного пункту, на думку його жителів, повинні займатися державна організація (53%), комунальна служба села (35%), жителі села (20%). Найважливішими заходами для поліпшення стану річки є будівництво очисних споруд (37,5%), підвищення екологічної свідомості населення (27%) і формування вільної смуги заплави річки (21%). Також респонденти відзначили потребу в проведенні освітніх семінарів для населення на місцях. Отож одразу після семінару в селі Загаття начальник облводгоспу Володимир Чіпак в ексклюзивному інтерв’ю для “НЗ” насамперед підкреслив, що цей семінар став початком діалогу, який обіцяє бути плідним для всіх зацікавлених сторін – водогосподарських і проектних організацій, органів місцевого самоуправління і громадськості території проекту

Богдан ДУБОВИЙ.