Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

В роботі семінару взяли участь заступник голови Берегівської райдержадміністрації Шін Й.Б., начальник відділу з НС Берегівської райдержадміністрації Джанда М., голови сільських рад сіл Вари, Боржава, Оросієво, Свобода, Грабарово, Четфалва, депутати с.Вари, представники проектних інститутів ВАТ “Укрводпроект” та “Львівдіпроводгосп”, партнери проекту Еко-центр Тиса, ДП “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області”, Берегівське МУВГ та інші зацікавлені організації.

Метою даного семінару, як і попереднього, проведеного в с. Загаття 22 травня цього року, було ознайомити жителів території діяльності проекту (Іршавський і Берегівський райони) про заходи протипаводкового захисту в регіоні Берег та басейні р.Боржава, хід реалізації проекту.

Керівник проекту, начальник облводгоспу В.Чіпак інформував учасників семінару про цілі, завдання та заплановані заходи проекту.

Про особливості протипаводкового захисту на рівнинній території та проектні роботи, які плануються в рамках проекту інформували присутніх головний інженер ВАТ “Укрводпроект” О. Романишин та головний інженер облводгоспу О.Кисіль, про екологічні дослідження та особливості розвитку сільського господарства в регіоні Берег доповідали працівники партнера проекту Еко-центру Тиса Олександр Геревич і Андрій Мигаль, експерти з сільськогосподарських досліджень Юрій Пензеник і Василь Чешок, про діяльність робочої групи з інформування населення території діяльності проекту – менеджер проекту Марина Скраль і експерт проекту Світлана Ребрик.

Як і на попередньому семінарі в с. Загаття в центрі уваги були питання, пов’язані з будівництвом протипаводкових споруд, але якщо в Загатті цікавими були гірські протипаводкові ємності, то тут жителі цікавились особливістю будівництва рівнинних акумулюючих польдерів, оскільки в зоні сіл Вари, Четфалва заплановано будівництво саме такого польдеру. Головні інженери інституту ВАТ “Укрводпроект” та облводоспу дали детальне роз’яснення щодо особливостей даної споруди, чому саме польдер є найбільш ефективним методом захисту від паводку на рівнинній території, оскільки при піднятті рівня води в р.Боржава і р.Тиса, надлишкова вода, яка може спричинити затоплення, буде відводитись тимчасово на певну одамбовану територію, де буде затримуватись всього 7-10 діб, а потім через спеціально влаштовані водовипуски буде виводитись знову в річку. Затоплюватись дана територія може в період паводків, які бувають не частіше один раз в 10 років. Таким чином під час катастрофічних паводків можна буде захистити населені пункти, які знаходяться як в басейні р.Боржава, так і р.Тиса.

Особливістю польдерів є те, що крім протипаводкової функції вони можуть використовувати також як для ведення сільського господарства, так і для покращення екологічної стану території, оскільки в посушливі періоди є можливість затримати паводкову воду, обводнити територію польдеру, можливість створення умов для рибальства, сприятливого проживання флори і фауни. Для запобігання загибелі тварин під час заповнення польдеру водою, на підвищених ділянках облаштовуватимуться острівки для перебування тварин.

При проектуванні польдерів необхідно передбачити дренажну систему для відведення води, оскільки тривале затоплення погіршує хімічні властивості ґрунту і від цього залежить ефективність використання земель відведених під польдер в Берегівському районі, зазначив експерт з сільського господарства Пензеник Ю.

Чіпак В. для прикладу інформував учасників семінару про польдер, який сьогодні будується в Угорщині. Це досить масштабне будівництво, так площа польдеру складає 24,7 км?, акумулююча здатність 94 млн.м?. В Закарпатті польдер між населеними пунктами Вари і Четфалва буде в 2 рази менший.

Директор інституту “Укрводпроект” Дупляк В.Д. звернувся до депутатів, голів сільських рад, щоб вони висловлювали всі свої побажання щодо будівництва польдеру, оскільки сьогодні йде мова поки що про проектні роботи і на цій стадії можливо врахувати всі їх побажання. Необхідно, щоб польдер служив як для захисту від паводків, так і для збереження біорізноманіття даної території, розвитку сільського господарства.

Крім питань протипаводкового захисту депутатів с.Вари цікавило питання компенсації земель, які відводяться під будівництво дамби. Чіпак В., Федів Р. дали чітке роз’яснення щодо цього питання: всі, чиї землі знаходились у приватній власності, отримали компенсацію, тобто необхідно мати договір, де чітко обумовлено умови компенсації, в іншому разі компенсації не буде, так як немає юридичних підстав для цього.

Розвиток екологічного, сільського туризму теж привернув увагу учасників семінару. Геревич О. інформував присутніх, що сьогодні ними розроблено маршрути сплаву по р.Боржава і р.Тиса, і хто бажає побачити чудову природу заплав цих рік може приєднатись до акцій, які організовує Еко-центр Тиса.

В рамках Проекту, групою з інформування населення проведено анкетування в населених пунктах Берегівського району з метою визначення рівня обізнаності населення щодо проведення протипаводкових заходів, усвідомлення екологічних проблем річки поблизу населеного пункту та бачення перспективного розвитку рідного краю. Необхідно зазначити, що результати опитування були дуже цікавими, деякі відповіді на запитання анкети жителів Берегівського району були протилежними до відповідей жителів Іршавського району. В опитуванні с.Вари взяло участь 178 осіб. Так, цікаво було дізнатись, що близько 94% жителів цього села визнають необхідність проведення протипаводкових заходів на території їхнього населеного пункту, 88% вважають, що найбільш оптимальний метод захисту від паводків є будівництво дамби, і тільки 2% обрали акумулюючі ємності, в Заріччі результат був – 67% – дамби і 8% – ємності. Досить несподіваним було дізнатись, що тільки 42% жителів с. Вари бажає приймати участь в роботах з будівництва чи облаштування берегів (48% – не бажають), тоді як у с.Заріччя на це питання ствердно відповіли 62% респондентів, відмовилися від участі у посильних роботах – 24%. Відрадно, що майбутній перспективний розвиток краю жителі с.Вари пов’язують з розвитком рекреації і туризму в більшій мірі, ніж попередні учасники опитування.

На завершення семінару заступник голови Берегівської райдержадміністрації Шін Й.Б. висловив своє задоволення щодо цілей, заходів проекту і побажав успіхів у його реалізації.

В цілому учасники семінару погодились з необхідністю будівництва таких споруд, враховуючи потреби як сільського господарства, так і екології.