Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

22 травня 2007 р. в рамках реалізації заходів проекту “Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій в регіоні Берег та басейні р.Боржава”, в приміщенні сільської ради с. Загаття Іршавського району Закарпатський облводгосп провів семінар по інформуванню громадськості про заходи протипаводкового захисту в басейні р.Боржава та хід реалізації проекту.

Про цілі і діяльність проекту розповів його керівник, начальник Закарпатського облводгоспу В.П.Чіпак. Про окремі напрямки роботи – проектні роботи з будівництва протипаводкових споруд, екологічні і сільськогосподарські дослідження, роботу по інформуванню громадськості розповіли головний інженер провідного інституту водного господарства в Україні “ВАТ Укрводпроект” (м.Київ) Олександр Романишин, головний інженер облводгоспу Олег Кисіль, експерти партнера проекту – громадської екологічної організації Еко-Центр “Тиса” Олександр Геревич і Андрій Мигаль, експерти з сільськогосподарських досліджень Орест Іваницький, Юрій Пензеник, Василь Чешок, менеджер проекту Марина Скраль і експерт проекту Світлана Ребрик. В роботі семінару прийняли участь представники Іршавської райдержадміністарції, голови сільських рад Іршавського і Свалявського районів – сіл Загаття, Заріччя, Бронька, Сільце, Керецьки, Березники, Чорний Потік, депутати і жителі с. Загаття, представники інших зацікавлених організацій, засоби масової інформації.

В рамках даного проекту передбачено розробити слідуючі проектні документи – техніко-економічне обґрунтування для будівництва сухої акумулюючої протипаводкової ємності на р. Іршава біля села Загаття, техніко-економічне обґрунтування для реконструкції Берегівської меліоративної системи і робочий проект реконструкції водозахисної дамби між селами Вари, Бадалово Берегівського району.

Хоча майже всі виступи мали резонанс серед присутніх, але найбільшу зацікавленість учасників семінару викликала доповідь про протипаводкові споруди, які передбачено збудувати в басейні р. Боржава в рамках виконання довгострокової цільової державної “Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса в Закарпатській області на 2006-2015 роки”.

Саме обговоренню будівництва сухої протипаводкової ємності біля с.Загаття присвятили свої виступи головні інженери інституту Укрводпроект і Закарпатського облводгоспу. Вони дали детальне роз’яснення, чому в басейні р. Боржава неможливо захистити населені пункти і сільськогосподарські угіддя без будівництва акумулюючих сухих ємностей в гірській частині басейну та польдерів в низинній частині. Зокрема зауважено, що надмірна кількість опадів під час катастрофічних паводків не вміщається у руслі ріки, (тут не допоможуть ні дамби, ні берегоукріплення) і надлишок потрібно заакумулювати-затримати на певний час або в ємності (спеціально підготовлена територія обмежена греблею і горами), або в польдері (обмежена дамбами природно-понижена місцевість між селами), а коли пройде пік паводку – через декілька діб повільно спустити цю воду по руслу. Отже, і ємність і польдер – та ж сама місцевість, яка є сухою 90 років із 100, їх використання (наповнення) можливе тільки під час великого паводку – не частіше ніж 1 раз у 10 років і триває воно декілька діб – доки спорожниться ємність від надмірних паводкових вод. Цим самим великий об’єм води під час катастрофічних паводків можна затримати і таким чином захистити населені пункти і територію, що знаходиться нижче по течії. Розробники Програми протипаводкового захисту визначили попередні найоптимальніші місця для будівництва таких ємностей. Серед тих, які належать до термінових по необхідності будівництва, відносяться сухі ємності на р. Іршавка біля села Загаття і у верхів’ї р.Боржави біля села Березники.

Всі учасники семінару після обговорення погодилися, що безсумнівно ці споруди необхідно побудувати і тим самим захистити людей, їх майно і територію від затоплення. Поряд з цим, місцевих жителів цікавило питання, яку користь отримає село від такого будівництва, які параметри мають споруди, які умови використання території ємності у сухий період та багато інших питань задавали жителі фахівцям. Звичайно, найбільша користь для населення це – захист їх садиб і угідь, майна, а також життя населення від шкідливої дії води. Під час будівництва цих споруд і їх подальшої експлуатації будуть створені робочі місця для місцевого населення. Крім цього, ємність може використовуватись і для потреб малої гідроенергетики. Є можливість розглядати варіанти облаштування зон рекреації і таке інше. Також в процесі будівництва будуть відновлені і побудовані інфраструктурні споруди, необхідні для такого великомасштабного будівництва – автомобільні дороги, лінії електропередач, тощо.

При розробці проектних матеріалів по таких спорудах необхідно враховувати і інші питання. Зокрема, згідно висновків сільськогосподарських досліджень займатися інтенсивним сільським господарством через малоземелля і круті схили місцевості проблематично. Фелікс Гербут – заступник директора Карпатської лісової науково-дослідної станції розповів про витривалість деревно-чагарникових рослин до затоплення в залежності від виду рослин, температурного режиму води та інших гідрологічних характеристик. Також обговорювалися питання розгляду у проектних документах можливості створення рибогосподарських водних об’єктів.

Екологічні дослідження показують, що хоча на даній території нема цінних і червонокнижних видів рослин або тварин, і затоплення приблизно раз у 10 років не тільки сприятиме розвитку іхтіофауни та водно-болотних угідь, але й збереже біорізноманіття, яке теж страждає при паводках, Іршавський район багатий на цікаві культурні, архітектурні та природні цінності, що при правильному підході можна використати для розвитку туризму.

Розглядалося також питання побудови асфальтового твердого покриття на дамбах, яке зручно використовувати як для експлуатаційних потреб водників, так і з успіхом можна застосовувати для створення мережі туристичних вело маршрутів. Це – звичайна практика для країн Європейського Союзу, наприклад, в Угорщині впроваджується на державному рівні розроблена програма створення вело мережі на всій території країни, і проїжджаючи по дамбам, що зараз будуються в Угорщині, туристи мають змогу милуватися мальовничими заплавами ріки Тиси та її приток. У нас ще такої практики нема, але є велика потреба і доцільність в таких заходах для туристично-рекреаційного розвитку краю, враховуючи потенціал, який відмічають всі гості Закарпаття.

До речі, у червні запланована поїздка спеціалістів українських водогосподарських організацій та інститутів – інженерів, проектувальників, будівельників та експлуатаційників – до Угорщини, регіон Бодрогкоз, де в рамках подібної довгострокової програми протипаводкового захисту – Плану Вашаргелі вже будується великий по масштабам будівництва польдер біля села Ціганд (об’єм акумулювання 90 млн. куб.м). Угорці не можуть будувати гірські ємності, так як рівнинна місцевість дозволяє будувати лише акумулюючі польдери. Євросоюз вже виділив кошти не тільки на проектні, а й на будівельні роботи по цьому польдеру, вартість робіт якого приблизно 30 млн. Євро, і українським інженерам буде дуже корисно ознайомитись з європейським досвідом проектування, будівництва і експлуатації акумулюючих польдерів.

В рамках Проекту, групою з інформування населення проводиться анкетування в населених пунктах Іршавського, Берегівського і Свалявського районів з метою визначення рівня обізнаності населення з питань проведення протипаводкових заходів, усвідомлення екологічних проблем річки поблизу населеного пункту, бачення перспективного розвитку рідного краю, причин виникнення та вирішення вищезгаданих проблем. В результаті пілотного анкетування жителів села Заріччя (в опитуванні взяло участь 153 особи) отримані цікаві відповіді. Так, жителі даного села визнають необхідність проведення протипаводкових заходів для захисту свого населеного пункту (91% позитивних відповідей), але з усіх можливих протипаводкових споруд вибрали дамби (70%) і берегоукріплення (37%). Але ці споруди тут неможливо побудувати, так як дворогосподарства і особливо парники в цьому селі підходять безпосередньо до води. Це село, так як і сусідні, можна захистити тільки будівництвом акумулюючих ємностей у верхній течії ріки. Погіршення стану річки жителі села вбачають у засміченні берегів побутовим сміттям (50%), захаращеності берегів (42%), руйнуванні (ерозії) берегів (27%), обмілінні річки (22%), погіршенні якості води (20%). Людська діяльність вище по течії спричиняє в селі: забруднення побутовими стічними водами (50%), промисловими стоками (30%), хімікатами і міндобривами (14%). Впорядкуванням річки на території населеного пункту, на думку жителів, повинні займатись державна організація (53%), комунальна служба села (35%), жителі села (20%). Найважливішими заходами для покращення стану річки є будівництво очисних споруд (37%), підвищення екологічної свідомості (27%) і формування вільної смуги заплави річки (21%). Також респонденти відмітили потребу у проведенні освітніх семінарів.

Як відмітив начальник Закарпатського облводгоспу Володимир Чіпак, цей семінар став початком діалогу, який обіцяє бути плідним для всіх сторін – водогосподарських і проектних організацій, органів місцевого самоврядування і громадськості території проекту.