Відбулося представлення кінцевих результатів проекту

4 грудня 2015 в м. Виноградів відбулася Заключна конференція проекту Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса-Тур» (HUSKROUA/0901/040), метою якої було публічне представлення кінцевих результатів проекту. Серед учасників конференції були представники Закарпатської ОДА, облради, Виноградівської РДА, проектних інститутів Угорщини та України, партнери проекту, представники природоохоронних, сільськогосподарських та інших зацікавлених організацій, мас-медіа.

Партнерами БУВР Тиси з впровадження вищезазначеного проекту були: Верхнє-Тисайська дирекція водних справ (Угорщина), Дирекція Вод Сомеш–Тиса Національної адміністрації «Води Румунії», Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, Виноградівська РДА, Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «ЕКОСФЕРА», Закарпатська філія ДУ «Держгрунтохорона».

Конференцію відкрив керівник проекту, начальник БУВР Тиси Чіпак Володимир. У вступному слові він звернув увагу на виражений транскордонний характер проекту, комплексність проблем та багатогранність заходів, які виконувались в рамках проекту і наголосив, що без співпраці та участі всіх партнерів, а також залучення громадськості їх реалізація була б практично неможливою.

Результати впровадження проекту Бенефіціаром представив головний інженер БУВР Тиси Кисіль Олег. Після адміністративних особливостей впровадження проекту, було представлено заходи реалізовані в рамках Діяльності проекту «Спільне управління водними ресурсами, яке спрямоване на екологічно раціональне використання води і пом’якшення впливу паводків» та «Впровадження демонстраційних маломасштабних пілотних проектів, які були впроваджені у співпраці з місцевими громадами». Щодо першої діяльності: виконано геодезичні роботи по всіх гідротехнічних спорудах системи, аерофотозйомку території проекту, виготовлено ортофотоплани, розроблено цифрову модель рельєфу, закуплено та актуалізовано цифрову карту Батарської меліоративної системи, на основі уточнених топогеодезичних даних було створено геоінформаційну систему проекту, яка включає крім водотоків і водогосподарських об’єктів тематичні карти з результатами досліджень всіх напрямків проекту. Також розширено автоматизовану систему моніторингу АІВС “Тиса” шляхом встановлення 2 автоматизованих вимірювальних станцій на території Батарської осушної системи (на шлюзах-регуляторах каналів Старий та Новий Батар поблизу сіл Гудя та Юлівці). Одним з основних результатів впровадження проекту є розробка вкрай необхідного для сталого розвитку Затисянщини документ – техніко-економічне обґрунтування реконструкції Батарської системи (далі ТЕО). В рамках цього документу представлені рішення щодо розвитку системи протипаводкового захисту басейну рр. Батар та Паладь, які включають реконструкцію та будівництво дамб і гідротехнічних споруд, а також впорядкування русел. Також були визначені можливості влаштування протипаводкових польдерів, а також обводнення каналів та територій шляхом забору води з р. Тиса та реконструкцією зрошувальних систем.

ТЕО. Можливості обводнення басейну каналу Старий Батар

Підпірна споруда. Визначене в результаті фізичного моделювання розташування підпірної споруди для обводнення Батарської меліоративної системи

Представлення концептуальних технічних рішень для басейну рр. Батар і Паладь в комплексі та окремо здійснено за наступними розділами:

Протипаводковий захист
Захист від внутрішніх вод, водовідведення
Управління водними ресурсами
Вдосконалення моніторингу

В рамках проекту також реалізовано демонстраційні маломасштабні проекти на території Батарської меліоративної системи, згрупованих навколо вирішення 5-ти головних проблем регіону. Головний інженер БУВР Тиси відзначив заходи щодо капітального ремонту шлюзу в с. Гудя, фрагментальної розчистки русла Батару біля с. Холмовець та с.Дюла і будівництва перепадів на р. Холт для припинення берегової ерозії в с. Хижа.

Про кінцеві результати впровадження проекту угорським партнером розповів Гочаї Йожеф, експерт проекту, начальник Батарської дільниці Верхнє-Тисайської Дирекції водних справ. Угорський експерт розповів про специфічні цілі на угорській частині території проекту та їх досягнення. Зокрема, відзначив, що для найбільшого заплавного басейну, який утворює магістральний канал Паладь-Чечеї, розроблено робочі проекти щодо його реконструкції, а також виконані роботи з оцінки екологічного стану цільової території. Експерт відзначив, що при визначенні реконструкційних робіт каналу Паладь-Чечеї враховувались два основні аспекти: безпечне відведення внутрішніх вод та створення можливостей затримки води в руслі та глибоких місцях навколо каналу. При цьому заплановано роботи в руслі каналу, а також реконструкція існуючих ГТС, які знаходяться в незадовільному стані. Здійснення оцінки екологічного стану водних об’єктів заплавного басейну базувалось на принципах Водної Рамкової Директиви.

З доповіддю про проміжні результати впровадження проекту румунським партнером виступив експерт Управління Вод Сомеш-Тиса Нечіу Богдан. Зокрема, роботи на румунській території включали покращення мережі моніторингу якості і кількості води, а саме реконструкцію 2 автоматизованих станцій моніторингу якості води на річці Тур і встановлення 2 автоматизованих гідрологічних станцій. Румунська сторона надала також інформацію щодо можливостей подальшого українсько-румунського співробітництва в рамках майбутніх операційних програм Європейського Союзу.

Після цього, виступили представники двох угорських проектних інститутів «Viziterv Environ» та «Vízmérleg», які за замовленням БУВР Тиси розробили ТЕО та провели маломасштабне фізичне моделювання влаштування підпірної споруди на р. Тиса нижче с. Теково, концепція якої була сформульована в рамках ТЕО. В процесі проектування виникла необхідність детального дослідження можливостей влаштування підпірної споруди, зокрема її параметрів та місця розміщення. Саме цю ціль слугувало проведення фізичного моделювання. В рамках дослідження було розглянуто ситуації від меженних (20 м³/с) до паводкових витрат (1300 м³/с) води, що вказало на мінливе поводження стоку, високу ймовірність формування розмивів, необхідність підключення до транспортування води рукава р. Тиса. Для підтвердження та прослідковування характеру стоку підрядником були виконані ряд фото та відеозаписів. На основі досліджень було обрано найоптимальніший варіант щодо місця розташування та структури споруди.

Від партнера проекту РМЕО «Екосфера» про дослідження біорізноманіття земної флори і фауни в межиріччі річок Тиса-Тур виступив експерт Кіш Роман, який розповів про рослинний покрив та біотопи цільової території проекту Батарської осушної системи. Він зазначив, що на території проекту зафіксовано високий рівень різноманіття флори, рослинності та біотопів (половина з них належить до системи NATURA 2000), але нині воно концентроване переважно на підвищеннях, вулканічних пагорбах та південних відрогах Авашських гір. Впродовж останнього сторіччя внаслідок осушення відбулась кардинальна зміна первинних рівнинних природних комплексів, які сьогодні на території проекту мають лише залишковий характер та є критично трансформованими. Спостерігається тренд ксерофітизації та глобальна заміна природних комплексів на фоні загрозливого підвищення вмісту інвазійних (чужорідних) видів. На фоні глобального потепління без задіяння спеціальних заходів повна заміна первинних рівнинних природних комплексів відбудеться вже найближчим часом.

Експерт проекту Осійський Едуард розповів присутнім про результати гідрохімічних досліджень та інвентаризації точкових і дифузійних джерел забруднення водних об’єктів межиріччя річок Тиса-Тур, а також про фізико-хімічний аналіз елементів якості та оцінку поверхневих водних об’єктів межиріччя річок Тиса-Тур. Зокрема, виконано збір даних за типом та значенням антропогенного впливу на поверхневі водні об’єкти на території проекту, визначення точкових джерел забруднення (скидання зворотних (виробничі, господарсько-побутові, зливово-каналізаційні, кар’єрні) вод водокористувачів в межах досліджуваної території, визначення дифузних джерел забруднення, які беруть свій початок від екстенсивного типу землекористування (сільське господарство, населені пункти, транспорт, промисловість тощо). В результаті досліджень було виявлено, що якість поверхневих вод Батарської осушної системи за останні роки значно погіршилась.

Дослідження з сільського господарства представив учасникам конференції директор Закарпатської філії ДУ “Держгрунтохорона”, експерт проекту Бандурович Юрій. В ході досліджень проведені виїзди з обстеженням території проекту, зібраний матеріал щодо історичного та сучасного стану землекористування. Підготовлений аналіз існуючого стану структури землекористування. Експерти вивчали показники родючості земель сільськогосподарського призначення на території проекту за матеріалами агрохімічної паспортизації. Розроблені картограми щодо вмісту рухомих форм азоту, фосфору і калію, а також гумусу і кислотності ґрунтів. Визначені місця закладки моніторингових ділянок (всього 12 ділянок).

Також за результатами досліджень експертів проекту було підготовлено брошуру «Сільське господарство в умовах реконструкції Батарської меліоративної системи», яку під час конференції представив к.е.н., заслужений працівник сільського господарства України Іваницький Орест. У брошурі подано історичний екскурс розвитку сільського господарства на цій території, наведено основні характеристики природних умов – клімату, грунтів, водних ресурсів, показано динаміку їх змін у часі. Певне місце в брошурі займає аналіз сучасного стану аграрного виробництва, цього структура та спеціалізація, подану кращу практику господарювання з урахуванням прогресивних форм обробітку грунту, догляду за посівами, а також використання можливостей для переробки врожаю. Значну увагу приділено стану грунтів, їх родючості з урахуванням вмісту основних поживних речовин.

Члени конференції підвели підсумки і обговорили всі важливі питання, які виникали в ході представлення результатів. Підсумовуючи роботу конференції, керівник проекту Володимир Чіпак висловив подяку всім учасникам і свої сподівання на результативну роботу в рамках майбутніх спільних проектів.