Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

ХВИЛЯ

Питання екології виникло давно і залишається актуальним, адже воно стосується кожного мешканця нашої планети Земля, яка складається з 29% суші, а решта – 71% – вода. Із зростанням населення земної кулі, підвищенням добробуту людей, таланти громадськості зростають в науці, культурі, життєдіяльності, від-буваються зміни в промисловості, технології виробництва, збіль-шуються товари народного вжитку. Екологічний стан довкілля з року в рік почав помітно загрожувати життю на земній кулі: як на суші так і на воді.

Вода – це життя. В кожній людині близько 70% рідини. Так, мабуть, і в тваринному та рослинному світі. Вода живить насе-лення земної кулі різними видами риби, перелік яких надзвичайно великий, морською капустою і багатьма дарами підводного рос-линного багатства, який необхідний людству, як лікувально-профілактичний, так і для ласощів в нашому житті. Влада любої країни, яка неспроможна використати таке багатство, як вода, провокує екологічну катастрофу! Вміле використання водних ре-сурсів приведе світ до незвичайного екологічного стану, який повинен існувати на земній кулі і буде він називатися Земним Раєм. Мішель Нострадамус веде дискусію в своїх “Центуріях” над “Утопією” Томаса Мора , яка з’явилася у 1519 році, критикуючи її, як ілюзію обіцянок людству земного раю. Майже через 500 ро-ків мусимо визнати, що Томас Мор був передбачливим мрійником на сотні років наперед, і при сучасних умовах вченим світу необ-хідно над цим працювати і брати за основу життя майбутніх по-колінь. Нострадамус народився в 1503 році і був ще досить моло-дим для дискутування мрії Томаса Мора в тодішніх умовах жит-тєвого рівня. В 2003 році виповнюється 500- річний ювілей з дня народження Мішеля Нострадамуса, якого Господь Бог подарував мирянам, як обачливого ясновидця на сотні років вперед. В берез-ні 1555 року Нострадамус в своєму листі до сина Цезаря писав, що вчені світу пошкодують про великі втрати, які принесуть їм зненацька великі паводки і пожежі в майбутньому які охоплять всю землю.

На цій фотографії ви бачите руйнацію будови середини ХІХ століття, яка існувала “Музеєм лісу і сплаву ” в ІІ половині ХХ століття на Чорній ріці поблизу с. Синевирська Поляна, що на Міжгірщині.

До 1954 року греблею користувалися і її води несли дерев’яні плоти вниз за течією. Далі ліс вивозили лісовозами, а греблю по-чало замулювати і в 2001 році березнева повінь її зруйнувала.

На цьому фото видно, як її занесло мулом за півстоліття. Во-да залишила тільки рівчак, а глибина водосховища була 3,5 м.

Кожна держава, як могла, так і боролася за життя на землі. Ось на цьому фото ви бачите, як регулювали воду і гальмували її. Це cтупінчаті водоспади. Їх називали у народі “ступнями”. Во-да, яка стрімко спускається в долину і паде з “ступні”, далі тече повільніше під невеликим нахилом. Такі берегові укріплення бу-дувалися на початку ХХ століття. Таке регулювання – гальмуван-ня стічних вод приносили селу захист від будь-якої руйнації бере-гів, а ще в цій воді полюбляла жити гірська риба – форель. В да-ний час цей потічок існує лише для каналізаційних стоків і сміття. Фото зроблено в жовтні 2001 року в с. Рокосово Хустського райо-ну, що на Закарпатті.

А на цьому знімку ви бачите, як на початку басейну в с. Колочава-Мерешор , що на Міжгірщині, вода заносить камінням, відходами деревини, сміттям і формується острівець.

Гребля була збудована в середині ХІХ століття і вже вода встигла створити посередині басейну острівці, які утворилися внаслідок паводків, талих снігів. В 2001 році вода вже не вміща-лася під час паводку і переливалася через греблю. Ці фотознімки зроблені у вересні 2001 року.

Вода нікого не балує і майже у всьому світі зволікають на по-гіршення екологічного стану довкілля. Фото, яке було зроблено в Криму (м. Алушта) в кінці грудня 2002 року, застерігає від біди, яка висить на волоску. Адже в Чорне море вода зносить сміття і каналізаційні стічні води і ця антисанітарія загрожує інфекційни-ми хворобами людям, які мріють купатися у водах не тільки Чор-ного моря, але і в інших морів світу.

Щоб запобігти цим явищам природи і спрямувати їх для жит-тя майбутніх поколінь необхідно кожній країні будувати систему водозатримувальних фільтрів для себе і допомагати тим країнам, звідки води протікають через свою територію і роблять руйнацію різних споруд, затоплюють і замулюють врожаї. Система “Галь-мування регулювання води” , що спрямована на покращення і ос-таточне вирішення екологічного стану довкілля, має альтернативу перед всіма електростанціями світу, крім гідро-вітрової і соняч-ної, які є чисто екологічними. Фільтри необхідно будувати так, щоб вони служили фундаментом для гідро-вітрових чи соняч-них електростанцій, використовувати їх під невеличкі стайні для худоби, будинки для туристів, мости для проїзду автотранспорту.

Те, що ви бачите на фотографіях, можна уникнути, якщо будувати систему гальмування води повну зупинку вверх проти течії від будь-якого водосховища. Якщо їх не будувати, то всі во-досховища з часом будуть замулені різним брудом, в якому мо-жуть таїтися інфекційні мікроби – збудники хвороб.

Система гарантує повну затримку води з мінімальним затоп-ленням неродючих земель, дає можливість повного очищення від різного бруду, що вода принесла з верхів’я потічків, а отже буду-вати їх потрібно з самого початку джерела.

Ця система повинна жити так, як і люди, рослинний, тварин-ний світ, починаючи свій відлік часу з секунди, хвилини, години, доби і так далі, і житиме сотні років, якщо їх надійно будувати і правильно ними користуватися.

Не будувати запропоновані системи – буде означати, що кра-їни світу будуть продовжувати своє життя спостерігачами свого лиха. Америка Україні пропонує гідрометеорологічні спостереж-ливі установки, яких тільки в Закарпатській області потрібно до 150 шт., а одна така станція коштує 25 тис. американських дола-рів. Один фільтр коштуватиме до 5 тис. “зелених”. Отже тільки на ці кошти можна збудувати до 500 фільтрів і кожен із них буде повністю зупиняти мінімум 50 куб. м. води з гірських стихійних потоків. Водяні фільтри необхідно будувати одночасно в кожному селі, селищі , місті. Це дасть змогу швидше зупинити водні стихії, наприклад в Закарпатській області – 603 шт, в харківській – 2144 шт. Це мінімальна кількість, а їх можна побудувати при наявності необхідних матеріалів за два місяці. То ж неважко підрахувати , на скільки можна знизити рівень води в річках при водних стихіях ( на 10-15 %) за один рік. Щоб визначити майбутнє необхідно по-дивитися в минуле , порівняти його з сучасним і лише так можли-во визначити те, чого ми хочемо в майбутньому. В далеке минуле немає такої необхідності повертатися, варто згадати, що сталося 17 років тому на Чорнобильській АЕС , після чого був виданий закон про створення фонду Чорнобиля, і всі працюючі, ще за ра-дянських часів , ні в чому не винні люди платили і платять в цей фонд.

З якої легкої руки все це робиться? Варто навести приклад, що своїм крилом Чорнобиль накрив 56% території Рівненщини. 400 тис. жителів, з яких 125 тис. дітей, проживають на забрудне-ній території у 441 населеному пункті. За 17 років Рівнен-щина отримала від держави близько 2 млрд. грн.., а заборгова-ність за минулі роки – 75 млн. грн.. і це тільки одна Рівненщина. А якщо взяти всі області України , Білорусі, Росії, то неважко ви-рахувати, який вантаж Москви несуть на собі ці ні в чому не вин-ні народи. Згадаймо сучасні стихії в Львівській області , що при-несли збитків на 3 млн. грн.. , в Херсонській і багатьох інших об-ластях України. Стихія не має межі, не вибирає ні села, ні міста і ніякої кращої чи гіршої країни світу. В усіх наших бідах винні ми самі – народ, майже 40% , що просто не хочемо підтримувати екологічний стан довкілля. Адже чисто там, де не смітять, а не там , де часто прибирають, і ми не здатні обирати своїх представ-ників до парламентів із-за недосконалого Закону про вибори. На державу можна покласти 30% вини в стихії тому, що вона не діє-здатна ні у виконавчому, ні в законодавчому творінні і тільки 30% природна стихія. В Мадярщині більше 400 км. дамб вище 7 метрів, і вона завжди в напрузі при стихії, адже дамби і укріплен-ня берегів не являються гарантією їх руйнації. Які проблемні пи-тання вирішує система “Гальмування регулювання води, яка утворюється внаслідок дощових паводків і талих снігів.”

1.Працевлаштування: наприклад, якщо будівельна бригада буде з 10 чоловік, то в Закарпатській області потрібно 6 тис. 30 чоловік, а в Харківській – 21440 чоловік.

2.В багатьох країнах світу прокладені трубопроводи нафто-продуктів через гори , пагорби, які за різних непередбачених об-ставинах можуть бути пошкоджені. Дана система повністю зупи-няє весь бруд і не пропускає через фільтр.

3.З цих водосховищ можна брати воду для гасіння пожеж лі-сів в горах, для зрошування полів і інших господарських потреб.

4.Паралельно з технічним водопроводом можна брати чисту джерельну питну воду і подавати її на сотні кілометрів, не потре-буючи втручання ніяких механізмів для її подачі.

5.Місця масового відпочинку, спортивні ігри, плавання, а зи-мою – ковзанярський спорт в кожному селі.

6.Вирощування риби, особливо форелі, хутряних звірів та ба-гато чого тільки може придумати народ.

7.Фільтр необхідно будувати так, щоб слугував фундаментом для вітряної електростанції, а можливо і сонячної. Вода протікає через фільтр і повинна крутити генератор, що буде забезпечувати село електричною енергією.

8.На фундаментах фільтрів можна і необхідно будувати міні стайні для худоби, будиночки гостинного типу для туристів, пе-рехідні мости і мости для автомагістралей.

9.Система забезпечує не пропускання бруду майже на 100%, що могла нести вода аж до самого моря.

10.Система вигідна для сільського господарства, рекреацій-ної діяльності, пожежегасіння, рибного господарства, дорожньо-транспортних магістралей і , особливо, для енергоносіїв, як в гос-подарському так і в стратегічному напрямках .

11.Екологічно чиста, економічно вигідна, тому, що як тільки закінчили першу будову то зразу можна і необхідно нею користу-ватися.

12.Повна її викупність – років через 5, а далі краса природи з року в рік буде зростати, а добробут буде все кращим і кращим і принесе народу Земний Рай.

На якому би рівні не проходив форум, без гальмування по-вної зупинки води , ні в одній країні світу екологічної катастрофи не минувати. Воду необхідно заставити працювати на людей.

“Народи земної кулі, благаю вас! Перетворимо нашу рід-ну планету в прекрасний Земний Рай”

Адреса для спілкування:

Тома Федорович Пазина

вул. Вакарова 7,

смт. Міжгір’я

Закарпатська область

Україна

тел. 2-12-96

90000

Звернення!

Шановні земляни! Всі ми живемо під одним небом, на одній планеті, зазнаємо різні негаразди, які прино-сить природа, дощові повені 1998 – 2001 -2005 років да-лися нам взнаки.

Мій девіз: Вода повинна приносити народу надзвичай-но великі прибутки, якщо її розумно використовувати. Ви-дав я листівку, з якою Ви знайомитесь і можете познайоми-ти своїх друзів через Інтернет на Вебсайті: www.ecores.uzhgorod.ua держуправління екоресурсів в За-карпатській області. Книжка, яку я розпочав писати, дасть Вам більше науково-обґрунтованих порад, адже вона матиме більше двадцяти розділів і понад триста сторінок. Закінчити працювати над нею і найближчим часом її видати я не в змозі через брак коштів, бо для будь-якої роботи необхідно місце і знаряддя праці, а вони в мене відсутні.

Звертаюсь до Вас, Шановні друзі! Спілкуйтеся з мо-їм виданням. Прошу депутатів всіх рівнів, підприємців і громадян, які вболівають за рідну землю, які не байдужі до екологічних проблем, зокрема паводків, зробіть будь ласка свій благородний внесок в Ощадний банк № 7296 смт Міжгір’я на рахунок № 570401. Повна адреса поруч.

Щиросердечно дякую Вам за Ваш благородний вчи-нок.

З Шаною до Вас Тома Пазина