Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

В роботі Водного Форуму прийняв участь й начальник відділу комплексного використання водних ресурсів Закарпатського облводгоспу Осійський Едуард Йосипович. Надаємо короткі тези його виступу

Відомо, що Закарпаття належить до числа найбільш водозабезпечених регіонів. За кількістю річного стоку води на одного жителя краю, практично в сім разів перевищуємо загальнодержавний показник України. Слід також зазначити, що чверть всього гідроенергетичного потенціалу України припадає на Закарпаття. Середньорічний стік близько 9,5 тисяч річок області загальною протяжністю 19,7 тис. кілометрів складає 13,5 мільярдів кубометрів води.

Прогнозні ресурсі підземних вод питної якості становлять понад 400 млн.м3. Достатні запаси як поверхневих, так і підземних вод, це дійсно велике природнє благо, проте розподіл водних ресурсів в області дуже нерівномірний як по території, так і по періодах року.

Закарпатський облводгосп забезпечує ведення державного водного кадастру, що містить дані державного обліку поверхневих і підземних вод, водокористування, які систематизуються за водними об’єктами, їх ділянками, водозбірними басейнами річок, басейнами підземних вод, водогосподарськими ділянками, економічними районами, адміністративно-територіальними одиницями, а також відомості про водогосподарські об’єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод.

Всього в області в 2004 році було забрано 62,17 млн.м3 води (96,8% від минулого року), із них поверхневих – 22,22 млн.м3 (94,9 %) підземної – 39,96 млн.м3 (97,9 %), в тому числі шахтних – 3,472 млн.м3 (178%), (див. графіки).

Водне господарство є складовою частиною економіки держави. Головне його завдання – планомірне забезпечення усіх споживачів народного господарства та населення водою в необхідній кількості і відповідної якості.

Водне господарство тісно пов’язане майже з усіма галузями економіки і впливає на розвиток та розміщення продуктивних сил. Особливо велике значення його у створенні необхідних соціальних і побутових умов життя населення.

Протягом минулого року було використано води всього: 47,75 млн.м3 (93,1%), в тому числі на виробничі потреби – 6,127 млн.м3 (88,4%), на господарсько-питні потреби – 22,89 млн.м3 (92,3%), зрошення – 0,110 млн.м3 на сільськогосподарське постачання – 8,069 (91,7 %) млн. м3 води.

Протягом 2004 р. зафіксоване поступове зменшення споживання води всіма галузями економіки. В той же час фактичний скид стічних вод в поверхневі водні об’єкти в минулому році склав 51,03 млн.м3 (103,1 % ), в тому числі неочищених та недостатньо-очищених стічних вод – 14,71 млн. м3 (111,3%), нормативно-очищених – 30,38 млн. м3 (97,7%). Одночасно через неефективну роботу ряду очисних споруд водокористувачів скид забруднених вод в поверхневі водні об’єкти залишається сталим. 33 підприємства області здійснюють скид стічних вод в поверхневі водойми без очистки та недостатньо-очищені стоки. Переважно це скид комунальних підприємств (водоканалів) області

За обсягом використання води найбільшим споживачем області є комунальне господарство, на яке припадає 61,4% загального водоспоживання. На сільське господарство – 31,1%, а на промисловість – 6,8 % загального водоспоживання.

Згідно вище наведеної таблиці в порівнянні з 2003 роком спостерігається стала тенденція до зменшення використання води у сільському господарстві та житлово-комунальних підприємств та збільшується забір води для потреб промисловості. Тільки для потреб комунального господарства області протягом останніх двох років характерне водоспоживання в межах 40 млн. м3. для забезпечення життєдіяльність населення та задоволення потреб в питній воді, підтримання нормального санітарного стану.

Однак з кожним роком для комунального господарства області характерне збільшення втрати води при транспортуванні. Так, якщо в 2003 році при заборі води 39,44 млн. м3 втрати складали 11,03 млн. м3, то в 2004 р. при заборі 36,92 млн. м3 , а втратрачено 10,95 млн. м3. Тобто втрати води при транспортуванні для комунальних підприємств області складають 29,6 %. Зокрема для Мукачівського водоканалу втрати води при транспортуванні перевищують 52%, і в порівнянні з минулим роком зросли до 6,800 млн. м3 (101,4 % від 2003 р) Все це обумовлено застарілими мережами водопостачання, які потребують невідкладного капітального ремонту та дооснащення.

Одним з найбільших водокористувачів області є сільське господарство. З кожним роком використання води всіма суб’єктами сільського господарювання дедалі зменшується.

У галузі сільського господарства області водні ресурси використовуються у двох основних напрямках: у сільськогосподарському водопостачанні та рибному господарстві.

Технічний стан систем сільськогосподарського водопостачання в цілому перебуває на незадовільному рівні. Значна кількість існуючих водопроводів побудована без проектів або з великими відхиленнями від них. Велика частина мереж за своїм технічним станом вимагає заміни, потребують модернізації споруди. З погляду санітарно-гігієнічної надійності більшість сільських водопроводів не відповідають нормативним вимогам.

Щодо повного водоспоживання за обсягом використання свіжої води найменшим водокористувачем області є промисловість, на яку припадає тільки 9,1 % загального об’єму. З 1990 р по 2004 р. повне водоспоживання промисловості області зменшилося більш як на 80 %. Це можна пояснити суттєвим скороченням промислового виробництва в області. Водоспоживання в промисловості за останні два роки відображено в таблиці. Порівнюючи водоспоживання промисловими підприємствами області з 2003 роком, слід зазначити, що вперше за останнє десятиріччя спостерігається незначне зростання забору та використання води в промисловості краю.

Слід зазначити, що нині планування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів грунтується в основному на даних державного обліку та моніторингу вод, у зв’язку з чим до їх повноти і достовірності ставляться надзвичайно великі вимоги. На нинішньому етапі державний облік водокористування здійснюється шляхом щоквартального збирання, аналізу та узагальнення даних про забори води для використання в народному господарстві та водопостачання населення, про фактичне використання вод та їх втрати, скиди стічних та інших вод, якість їх очищення й обсяги скиду забруднюючих речовин, а також інших даних, що характеризують параметри використання вод та скиди забруднюючих речовин.

Безумовно, в найближчому майбутньому, планування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів повинно бути досконалішим, ніж зараз. Зокрема необхідно впроваджувати гідрологічне і гідрохімічне моделювання водних об’єктів та їх басейнів, економічний аналіз запланованих заходів з погляду порівняння витрат та вигод тощо.