Про наc пишуть. Cтаття кореспондента видання "КарпатІнфо" від 18 серпня 08.2005р. Елемира Ковач

Про наc пишуть. Cтаття кореспондента видання “КарпатІнфо” від 18 серпня 08.2005р. Елемира Ковач

Допомога ЄС в протипаводковому захисті

У світі все більше людей пересвідчуються в тому, що уникнути повені, так само як інших природних катастроф, неможливо. Потрібно навчитись жити з ними разом і треба кожного громадянина максимально підготувати до того, щоб врятувати все, що можливо – які заходи потрібно виконати при таких природних катастрофах. Тому що, часто ми піднімаємо висоту дамб, але, якщо їх де-небудь прорве вода, збитки стають ще більшими.

Минулої неділі українські та угорські водогосподарники провели спільний семінар з участю голів сільських рад сіл, розташованих біля р.Тиса. Вищенаведені думки прозвучали на нараді в Берегівському міжрайонному управлінні водного господарства.

Нагодою для цього зібрання послужила радісна звістка – Закарпатське обласне управління по меліорації та водному господарству спільно з партнером – Верхнє-Тисайською Дирекцією охорони довкілля і водних справ виграли грант в рамках Програми прикордонного співробітництва TACIS CBC в розмірі 300 тис. Євро. Семінар став стартовим для початку реалізації спільного українсько-угорського проекту під назвою “Підвищення готовності регіональних організацій, пов’язаних з протипаводковим захистом в регіоні Берег”. Заявники поставили за мету покращити ефективність протипаводкового захисту за допомогою добре відлагоджених інформаційних технологій.

Якщо добре зрозуміли, з 300 тисяч Євро не буде збудовано ані метра дамби, ані маленького водосховища і не буде закуплено жодного екскаватора. Тоді на що будуть витрачені такі великі кошти? На папір? – запитали ми у начальника Закарпатського облводгоспу Володимира Чіпака.

На перший погляд звучить дивно, що компетентний комітет Європейського Союзу дає кошти не на відновлення доріг, відбудову мостів, не ці заходи бачить першочерговими, а відповідну підготовку населення, яке проживає на небезпечній території, до захисту, коли прийде стихія. Потрібно сказати, що небезпека зовсім не зникла. Досвід свідчить, що при таких ситуаціях дуже великий хаос, часто виникає паніка. Через прийняття невідповідних рішень у невідповідний період дуже часто потерпають великі цінності. Жителі сіл, які пережили повеневе лихо – і ті, яким вдалося уникнути затоплення – уже добре знають, що значить вчасно прийняте грамотне рішення.

Будуть видані брошури, які міститимуть основні заходи…

У випадку повеней не все так просто. Не дай Бог, щоб ми залишили цю справу напризволяще: під час другої світової війни у випадку повітряної тривоги всі йшли у бункери. І останнім закривав двері комендант бомбосховища. Так однаково діяли в Москві, Будапешті, Дрездені і Лондоні. У випадку ж повеней не існує єдиного сценарію захисту. Наведу приклад з життя. Весною 2001 року водогосподарниками була перерита сорок перша дорога в Чонка-Берег для того, щоб уникнути більших руйнувань. Вода з прорану через декілька днів досягла територію сіл Попове, Мале Попове, Гетеня, Бовтрадь. Знаєте, що пережили там люди? Як діяти? Що робити? – запитували. Будувати захисні лінії, чи спасати, що можна спасти? Якщо будувати тимчасову захисну споруду, то де її будувати, в якому районі села? Яка повинна бути її довжина і висота? Якщо будувати з мішків з піском, то скільки потрібно мішків? За який час треба збудувати цю споруду? В цій ситуації скільки знадобиться транспортних засобів і робочої сили? Як бачите, багато запитань без відповіді.

Боюсь, що ми всі розумні опісля…

Як раз в тому то й справа, що не зовсім так. Можливо, що це звучить слабим втішенням, але фактом є те, що після кожного паводку ми здобуваємо все новий і новий досвід. Під час проведення повені весною 2001 року ми використали документи і спостереження різдвяної Тисайської повені 1947 року, – взяв слово Іллеш Лайош, директор угорського ТОВ VIZITERV. – В 2001 році ми вже за допомогою комп’ютерного моделювання повені порівняли реальне проходження, розвиток подій в дійсності з результатами моделювання. За допомогою комп’ютерного моделювання ми зробили оцінку, яким селам загрожує небезпека, в яких селах і де потрібно будувати захисні лінії. Якщо в нашому розпорядженні тільки декілька днів або навіть декілька годин, то тоді дуже важливо чітко знати ситуацію і “розібратися” в найважливіших заходах. На засіданні семінару ваш колега зробив зауваження, що, як кажуть, легше дати пораду, ніж предметну допомогу. На це я відповідаю так, що ще кажуть – на одного старанного припадає шість розумних. В тій екстремальній ситуації, яка настає при паводковій небезпеці, нелегко прийняти виважені рішення. А саме тоді, коли, той хто приймає рішення, опирається тільки на свою інтуїцію і досвід. В цій ситуації і потрібні термінові зміни.

Яким чином?

Паводок не знає кордонів. Ми розробили План локалізації на весь регіон Берега (історична назва місцевості між Вашарошнамень (Угорщина) і Берегово (Україна)). Ніхто не може сказати, що при формуванні чергової повені на Тисі в майбутньому, де і коли буде прорив дамби. Відповідно до цього, ми змоделювали 16 варіантів. Наведу конкретний приклад. Що трапиться тоді, коли прорве дамбу при проходженні максимальних рівнів води між селами Галабор і Бадалово? На основі об’ємів води і очікуваних витрат води (подальше її надходження), з врахуванням існуючих на місцевості локалізаційних касет (йде мова про акумулюючу здатність даної місцевості), ми можемо розрахувати, які населені пункти опиняться в небезпеці, конкретно, коли водні потоки досягнуть меж певного села, де будуть найбільш критичні точки. Для того щоб система працювала, необхідно знати і обробити висотні відмітки майже кожного квадратного метра місцевості, занести в базу даних параметри всіх споруд, автомобільних і залізничних доріг, які впливають на рух водного потоку. 16 варіантів моделювання включають розбиття побудованих захисних ліній в регіоні Берег на 15 двадцятикілометрових касет. Практично змодельоване те, що трапиться, якщо дамба буде прорвана в чотирьох різних місцях. З іншого боку, ми отримали розрахунки, що трапиться, якщо прорив дамби відбудеться при проходженні максимальних рівнів води, до проходження максимальної повеневої хвилі і після цього. Всі ці ситуації потрібно врахувати, адже в усіх трьох випадках додаткове надходження води сильно відрізняється.

Опис 16 варіантів, який охоплює всі населені пункти регіону, очевидно, є об’ємним матеріалом і складає декілька томів.

Дійсно, це так. Цей документ отримають керівники протипаводкових центрів водогосподарських організацій на місцевості. Зараз ми розглядаємо цю справу з точки зору громади певного села. Якщо трапиться прорив дамби, оцінивши ситуацію (прорив дамби настав при проходженні максимальної паводкової хвилі, максимальних піках), ми узагальнимо план основних заходів для даного села на одному аркуші паперу. Тут відмічено, де потрібно будувати тимчасову дамбу (укладати мішки), де знаходяться найбільш критичні точки в районі населеного пункту. В заданій ситуації яку кількість мішків з піском потрібно забезпечити для цього. Або, якщо вже виникла надзвичайна ситуація, потрібно розпочати евакуацію жителів села. Найважливішою метою проекту є те, щоб кожен житель села, якому загрожує небезпека, в залежності від сформованої ситуації, був обізнаний і навчений, і робив свою справу для захисту свого села. Щоб природні катастрофи не приводили до людських трагедій і щоб матеріальні збитки були меншими.

Про інші деталі проекту буде продовження в наступних номерах газети

Матеріал підготовлено на основі статті п.Е.Ковача у виданні “Карпат-інфо” 18.08.2005 р..