Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Вперше Міжнародний день зменшення небезпеки стихійних лих відзначався згідно із резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 22 грудня 1989 року в рамках Міжнародного десятиріччя зменшення небезпеки стихійних лих (1990-1999). У 1999 році Генасамблея вирішила зробити цю дату щорічною.

Стихійні лиха – катастрофічні природні явища і процеси, що виникають раптово і призводять до численних жертв або до зміни звичного устрою життя людей. Зокрема, фахівці зараховують до стихійних лих такі природні явища і катаклізми, як землетруси, повені, цунамі, циклони, смерчі і тайфуни, засухи, виверження вулканів, пожежі тощо. Вони проводять межу по людських долях, холоднокровно ділячи  міста, села, будинки, життя на «до» і «після». Але якщо є найменша надія на життя, то за неї необхідно боротися всіма можливими способами.

Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні,  є: повені (басейни річок), селі (Карпатські та Кримські гори), маловоддя (річки України), крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського морів трапляються небезпечні підйоми та спади рівня моря.

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозуються. Але прогнозувати ймовірність повені на­багато легше, ніж передбачити момент її початку. Точність про­гнозу зростає при отриманні надійної інформації про кількість та інтенсивність опадів, рівні води в річці, запаси води в снігово­му покрові, зміни температури повітря, довгострокові прогнози погоди тощо.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефек­тивність профілактичних заходів і зниження збитків. Завчасний про­гноз повеней може коливатися від декількох хвилин до декількох діб та більше.

Одним з напрямків боротьби з повенями є зменшення максимальних вит­рат води в річці (насадження лісозахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Для середніх та великих річок досить дійовим засобом є регулювання паводкового стоку (перерозподіл стоку в часі) за допомогою водосховищ. Окрім того, для захисту від повеней широко застосовується давно відомий спосіб — влаштування дамб. Для ліквідації не­безпеки утворення заторів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу.

Територія Закарпатської області відноситься до зони розвиненої зливової діяльності, де протягом року неодноразово випадає за короткі проміжки часу 100 мм опадів і більше, які є причиною формування значних, часто катастрофічних паводків. Крім того, в області дуже обмежений фонд земельних угідь, а об’єкти інфраструктури – лінійні споруди транспорту і зв’язку, інші комунікації, розміщені в долинах річок, що при високих паводках веде до зростаючих в часі збитків. Тому історично склалось, що в області постійно ведуться роботи по захисту її території і населення від повеней.

Одним із основних завдань Басейнового управління водних ресурсів р.Тиса є здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливої дії води і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист територій. З цією метою в управлінні функціонує спільна українсько-угорська автоматизована інформаційно-вимірювальна система для прогнозування паводків і управління водними ресурсами в басейні р. Тиса (АІВС «ТИСА») та геоінформаційна система водогосподарських об’єктів Закарпатської області.

БУВР Тиси веде контроль в реальному часі за гідрометеорологічною ситуацією на водних об’єктах в басейні р.Тиса за допомогою 50 автоматизованих вимірювальних станцій АІВС “Тиса”, дані з яких також використовуються для короткотермінового безперервного прогнозування максимальних витрат/рівнів води в створах річок під час дощових і сніго-дощових паводків, підготовки достовірної прогнозної інформації про параметри паводку і передачу її в автоматичному режимі відповідним службам оповіщення і протипаводковим підрозділам, видачі рекомендацій для прийняття управлінських рішень по безаварійному пропуску паводків.

З метою використання сучасних інформаційних технологій для вирішення проблем водогосподарського комплексу в БУВР Тиси функціонує геоінформаційна система (ГІС) водогосподарських об’єктів Закарпатської області – це інформаційно-програмне поєднання електронних карт із базами даних, що містить атрибутивну інформацію про об’єкти на цих картах. В управлінні водними ресурсами ГІС служить потужним інструментом для попередньої обробки, управління і аналізу просторових даних та створення картографічних і аналітичних матеріалів.

Для забезпечення комплексного підходу до управління паводковим стоком у басейні р. Тиса та захисту населених пунктів, народногосподарських об’єктів і земель від шкідливої дії вод, мінімізації збитків від руйнівної дії паводків і повеней у Закарпатській області Кабінетом Міністрів України 24 жовтня 2001 р.  була прийнята Постанова №1388 «Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року».

В рамках виконання заходів Програми на території Закарпатської області виконано масштабні роботи з будівництва водогосподарських об’єктів. Стихійне лихо, що сталося 23-27 липня 2008 року, дало можливість перевірити правильність підходів до створення комплексного протипаводкового захисту Закарпатської області та надійність збудованих гідротехнічних споруд. Про це свідчить порівняльний аналіз господарських збитків внаслідок найбільших паводків Закарпатської області. Так, збитки від паводку 1998 року становили 810 млн.грн., 2001 р. – 317 млн.грн., 2008 р. – 169 млн. грн., а 2010 року – 73 млн. грн.

На даний час на р. Тиса та її притоках побудовано 726 км захисних дамб, 275 км капітальних берегоукріплень. Для відводу води з понижених територій побудовано 33 насосні станції загальною продуктивністю 101 м³/с, створені меліоративні системи з розгалудженою сіткою каналів протяжністю 1339 км.

З метою створення безпечних умов життєдіяльності населення області, захисту населених пунктів, виробничих об’єктів від шкідливої дії вод, екологічного оздоровлення водних об’єктів та території прийнято Закон України “Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року” №4836-VI від 24 травня 2012 року та на його виконання в області розроблена та затверджена “Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Тиса у Закарпатській області на 2013-2021 роки”, в рамках виконання заходів якої протягом 2012 року були проведені роботи на суму 7,1 млн. грн., при запланованих показниках – 3,1 млн. грн., що в 2,3 рази перевищує план. Виконані роботи по розчистці потічків, каналів, русел річок, протиерозійні та берегоукріплювальні заходи на довжині 31,95 км.

Під час створення нових розробок в галузі протипаводкового захисту регіону, завдяки підтримці та тісній співпраці з сусідніми водогосподарськими організаціями країн-членів ЄС, були враховані принципи Водної Рамкової та Паводкової Директиви ЄС. Важливим кроком в напрямку інтеграції до норм європейського законодавства стала розробка Спільної українсько-угорської протипаводкової програми розвитку для басейну Верхньої Тиси, яка отримала підтримку з боку відповідної Керівної групи Дунайської Стратегії і була затверджена Уповноваженими Урядів України та Угорщини в 2013 році.

Пропонуємо також вашій увазі корисні публікації на дану тематику: