Відбулася Проміжкова конференція проекту «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса-Тур»

27 травня в конференц-залі БУВР Тиси відбулася Проміжкова конференція проекту Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса-Тур» (HUSKROUA/0901/040), метою якої було публічне представлення проміжних результатів проекту за перший рік його реалізації. Серед учасників конференції були представники Закарпатської ОДА, облради, Виноградівської РДА, партнери проекту з Угорщини та Румунії, представники природоохоронних, сільськогосподарських та інших зацікавлених організацій, мас-медіа.

Партнерами БУВР Тиси з впровадження вищезазначеного проекту є: Верхнє-Тисайська дирекція водних справ (Угорщина), Дирекція Вод Сомеш–Тиса Національної адміністрації «Води Румунії», Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, Виноградівська РДА, Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «ЕКОСФЕРА», Закарпатська філія ДУ «Держгрунтохорона».

Роботу конференції розпочав керівник проекту, начальник БУВР Тиси Володимир Чіпак.  У своєму вступному слові він звернув увагу присутніх на виражений транскордонний характер проекту, комплексність проблем та багатогранність заходів, які виконуються в рамках проекту і наголосив, що без співпраці та участі всіх партнерів, а також залучення громадськості їх реалізація була б практично неможливою.

Територія проекту – межиріччя річок Тиса і Тур розташована в трьох країнах і охоплює 500 кв.км., характеризується густою мережею річок та каналів, на яких розміщена велика кількість гідротехнічних споруд (дамб, шлюзів тощо), що діють як єдина система регулювання водних ресурсів. На українській частині території проекту (Затисянщина) знаходиться Батарська меліоративна система, яка потребує негайної реконструкції для належного функціонування і забезпечення пропуску паводків, обводнення під час засух та підтримки сільського господарства, екологічних цілей. Специфіка території проекту полягає в необхідності спільного і всебічного планування заходів на регіональному та міжнародному рівнях для забезпечення її збалансованого розвитку. Для вирішення цих завдань проект приділяє велику увагу посиленню прикордонного співробітництва і міжгалузевій співпраці, що, разом із залученням громадськості повністю відповідає принципам інтегрованого управління водним господарством.

Проміжні результати впровадження проекту представила експерт проекту Світлана Ребрик, спочатку зазначивши основні напрямки діяльності проекту:

– покращення спільного управління водними ресурсами з метою екологічно сталого використання води і пом’якшення дії паводків;

– здійснення екологічної оцінки стану водних об’єктів і розробка Спільної програми заходів для покращення якості води і захисту водних ресурсів;

– сприяння сталому веденню сільського господарства на території проекту;

– підтримка збереження біорізноманіття  шляхом розширення заповідних територій;

– проведення маломасштабних практичних акцій у співробітництві з місцевимиорганами владиз метою посилення їх відповідальності за навколишнє середовище.

Серед основних проміжних результатів проекту експерт зазначила наступні.

На стадії розробки спеціалізованими проектними організаціями знаходиться вкрай необхідний для сталого розвитку Затисянщини документ – «Техніко-економічне обґрунтування реконструкції Батарської системи». Проведено великі роботи з отримання точних топогеодезичних матеріалів: виконано аерофотозйомку (300 км.кв.), розроблено цифрову модель рельєфу (ЦМР) та ортофотоплани, проведено топогеодезичні роботи на ГТС. Ці матеріали будуть використані для побудови на їх основі зон затоплення, картування зон ризику та моделювання наслідків повеней в регіоні. На основі уточнених топогеодезичних даних створюється геоінформаційна система проекту, яка включатиме крім водотоків і водогосподарських об’єктів тематичні карти з результатами досліджень всіх напрямків проекту.  Розширено автоматизовану систему моніторингу АІВС “Тиса” шляхом встановлення 2 автоматизованих вимірювальних станцій на території Батарської осушної системи (на шлюзах-регуляторах каналів Старий та Новий Батар поблизу сіл Гудя та Юлівці).З метою посилення водогосподарських організацій в рамках проекту було придбано сучасну експлуатаційну техніку – екскаватор-навантажувач JCB 4CX та косарку-кущоріз ЕМ 1,3-01.На базі Виноградівського МУВГ встановлено локальну мережу та внутрішній зв’язок управління. Для створення проектних документів та геоінформаційної системи проекту закуплено сучасне геодезичне обладнання, проведено навчання для спеціалістів ВМУВГ. Для проведення хімічних досліджень і моніторингу якості водних ресурсів в рамках проекту придбано обладнання для лабораторії моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси та лабораторії Закарпатської гідрогеолого-меліоративної партії Виноградівського МУВГ.

Про проміжні результати впровадження проекту угорським партнером розповів Гочаї Йожеф, експерт проекту, начальник дільниці Верхнє-Тисайської Дирекції водних справ. Угорський експерт розповів про специфічні цілі на угорській частині території проекту та їх досягнення. Зокрема, відзначив, що для найбільшого заплавного басейну, який утворює магістральний канал Паладь-Чечеї, розроблено ліцензійні плани щодо його реконструкції, а також виконані роботи з оцінки екологічного стану цільової території. Експерт відзначив, що при визначенні реконструкційних робіт каналу Паладь-Чечеї враховувались два основні аспекти: безпечне відведення внутрішніх вод та створення можливостей затримки води в руслі та глибоких місцях навколо каналу. При цьому заплановано роботи в руслі каналу, а також реконструкція існуючих ГТС, які знаходяться в незадовільному стані. Здійснення оцінки екологічного стану водних об’єктів заплавного басейну базувалось на принципах Водної Рамкової Директиви.

З доповіддю про проміжні результати впровадження проекту румунським партнером виступив експерт Управління Вод Сомеш-Тиса Богдан Нечіу. Зокрема, роботи на румунській території включають покращення мережі моніторингу якості і кількості води, а саме реконструкцію 2 автоматизованих станцій моніторингу якості води на річці Тур і встановлення 2 автоматизованих гідрологічних станцій. Румунська сторона надала також інформацію щодо результатів оцінки екологічного стану водних об’єктів згідно ВРД ЄС та пропозиції щодо можливостей покращення ефективності ведення сільськогосподарської діяльності та землекористування, відповідно до Директиви ЄС з управління паводковими ризиками та регіональної політики. З короткою промовою також виступив директор Управління Вод Сомеш-Тиса Данут Кантаі, щиро подякував за взаємопорозуміння та плідну співпрацю, наголосив на необхідності консолідації зусиль у подоланні спільних водогосподарських проблем,  а також висловив підтримку з боку Румунії у їх вирішенні.

Від РМЕО «Екосфера» про дослідження біорізноманіття земної флори і фауни в межиріччі річок Тиса-Тур виступив експерт проекту Кіш Роман, який розповів про рослинний покрив та біотопи цільової території проекту Батарської осушної системи. Він зазначив, що на території проекту зафіксовано високий рівень різноманіття флори, рослинності та біотопів (половина з них належить до системи NATURA 2000), але нині воно концентроване переважно на підвищеннях, вулканічних пагорбах та південних відрогах Авашських гір. Впродовж останнього сторіччя внаслідок осушення відбулась кардинальна зміна первинних рівнинних природних комплексів, які сьогодні на території проекту мають лише залишковий характер та є критично трансформованими. Спостерігається тренд ксерофітизації та глобальна заміна природних комплексів на фоні загрозливого підвищення вмісту інвазійних (чужорідних) видів. На фоні глобального потепління без задіяння спеціальних заходів повна заміна первинних рівнинних природних комплексів відбудеться вже найближчим часом.

Про результати дослідження біорізноманіття водної флори і фауни в межиріччі річок Тиса-Тур розповів доктор біологічних наук Афанасьєв Сергій, який описав проведені роботи по збору та ідентифікації видового складу, під час яких було виявлено червонокнижні та рідкісні види флори і фауни. В результаті досліджень в річищах та руслах було виявлено 43 види вищих судинних рослин, 270 видів водоростей. 13 видів рослин потребують охорони на різних рівнях. Вперше для регіону описано існування рідкісної рослини Червоної книги України Nuphar pumila – глечики малі, новий вид для України. З рідкісних видів відмічено: бабка Ophiogomphus сecilia Calopteryх virgo, широкопалий рак Astacus astacus, молюск Unio crassus crassus – перлівниця товстостінна. 38 видів риб, з яких мінога угорська, форель струмкова, карась звичайний та марена звичайна занесені до Червоної книги України. Панонська плітка (Rutilus virgo) новий вид для України. 15 видів амфібій, з яких більшість також потребує охоронних заходів.

З доповіддю про результати гідроморфологічних досліджень водних об’єктів та розробку Спільної програми заходів виступив експерт проекту Розлач Захар, який зазначив, що було ідентифіковано 13 водних об’єктів на території проекту та здійснена їх гідроморфологічна оцінка. Визначені та розраховані такі гідрологічні дані: середньорічні витрати води, максимальні витрати води, мінімальні витрати води, внутрішньорічний розподіл стоку, пропускна здатність русел. Серед ключових проблеми: несанкціоноване будівництво споруд в руслі, захаращення та засмічення русел, вирубка лісу, забір води у верхів’ях річок, що впливає на відсутність стоку в низині.

Експерти проекту Ісаєвич Ганна та Монич Іван поділилися з присутніми результатами гідрохімічних досліджень та інвентаризації точкових і дифузійних джерел забруднення водних об’єктів межиріччя річок Тиса-Тур, а також фізико-хімічним аналізом елементів якості та попередньою оцінкою поверхневих водних об’єктів межиріччя річок Тиса-Тур. Зокрема, виконано збір даних за типом та значенням антропогенного впливу на поверхневі водні об’єкти на території проекту, визначення точкових джерел забруднення (скидання зворотних (виробничі, господарсько-побутові, зливово-каналізаційні, кар’єрні) вод водокористувачів в межах досліджуваної території, визначення дифузних джерел забруднення, які беруть свій початок від екстенсивного типу землекористування (сільське господарство, населені пункти, транспорт, промисловість тощо). В результаті досліджень було виявлено, що якість поверхневих вод Батарської осушної системи за останні роки значно погіршилась.

Про проміжні результати досліджень з сільського господарства розповіла учасникам конференції експерт проекту Фандалюк Алла, Закарпатська філія ДУ “Держгрунтохорона”. За перший рік досліджень проведені виїзди з обстеженням території проекту. Зібраний матеріал щодо історичного та сучасного стану землекористування. Підготовлений аналіз існуючого стану структури землекористування. Експерти вивчали показники родючості земель сільськогосподарського призначення  на території проекту за матеріалами агрохімічної паспортизації. Розроблені картограми щодо вмісту рухомих  форм азоту, фосфору і калію, а також гумусу і кислотності ґрунтів. Визначені місця закладки моніторингових ділянок (всього 12 ділянок).

На завершення конференції виступила експерт проекту Міжнародної комісії із захисту р. Дунай Марушевська Олена, яка розповіла про розробку маломаштабних демонстраційних проектів, які дуже зацікавили слухачів. Ці проектні ідеї є результатом зустрічей і обговорення пріоритетних потреб з усіма сільськими головами даної території. Зроблена спроба узгодити потреби громад з рекомендаціями науковців, які працювали на даній території (гідроморфологів, гідрохіміків, гідробіологів), водогосподарників. Всього представлено 15 проектних ідей, згрупованих за проблемами: нестача води (маловодність), підтоплення, зменшення кількості червонокнижних видів дикої природи, берегова ерозія, забруднення водотоків шкідливими речовинами та твердими побутовими відходами. Проходить їх оцінка експертами, після чого 5 будуть детально розроблені для впровадження, а 3 – реалізовані у співпраці з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Конференція проходила у хорошій атмосфері жвавих обговорень і дискусій.Члени конференції підвели підсумки і обговорили всі важливі питання, які виникали в ході представлення результатів. Підсумовуючи роботу конференції, керівник проекту Володимир Чіпак висловив подяку всім учасникам і свої сподівання на майбутню результативну роботу в рамках проекту, яка й надалі базуватиметься на ефективній співпраці, взаємній підтримці та дружніх відносинах.

 

 

Поділитись: