Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

16 травня 2014 року у Торгово-промисловій палаті України відбувся регіональний семінар на тему: «Плани адаптації (апроксимації) екологічного законодавства України до права Європейського Союзу», сектор «Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище».

На зазначеному семінарі були присутні представники Держводагентства, Мінприроди, Мін’юсту, МОЗ, Мінрегіону, Мінагрополітики, ДСНС, Держекоінспекції, Торгово-промислової палати, громадських організацій – Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», обласних державних адміністрацій, басейнових та обласних управлінь водних ресурсів, міжнародні експерти та інші. Басейнове управління водних ресурсів р. Тиса представляв головний інженер Кисіль О.А.

Під час семінару розглядалися питання щодо вимог директив ЄС, пов’язаних з якістю води та управлінням водними ресурсами, відповідністі сучасного стану національного законодавства нормативам ЄС. На відміну від сучасного природоохоронного законодавства України, яке у багатьох аспектах є декларативним, джерела права ЄС визначають кількісні та якісні результати, які треба досягти кожній країні протягом визначеного періоду часу. Особливістю Директив ЄС є те, що держави повинні адаптувати своє законодавство для досягнення цілей, визначених Директивами, але при цьому самі визначають методи їх досягнення.

У Додатку ХХХ Угоди про асоціацію між Україною та ЄС одним із  секторів є «Якість води та управління  водними ресурсами, включаючи морське середовище». В цьому секторі зазначені 6 Директив:

1. Водна Рамкова Директива (ВРД) закріплює райони річкових басейнів, визначені не відповідно до адміністративних чи політичних кордонів, а згідно з межами річкового басейну як природного гідрографічного цілісного об’єкту. Управління кожним виділеним річковим басейном здійснюється на основі Плану управління річковим басейном, який повинен містити аналіз стану басейну та чіткі механізми для досягнення у встановлені терміни цілей, визначених для цього басейну.
2. Паводкова Директива вимагає від держав-членів проведення попередньої оцінки ризиків затоплення для визначених річкових басейнів та пов’язаних з ними прибережних районів, для яких такий ризик існує. В цю попередню оцінку обов’язково входить опис затоплень, що відбулися в минулому і щодо яких існує ймовірність їх повторення, а також історичні карти затоплень. Далі для цих територій необхідно розробити два види карт: карти загроз (зон) затоплення та карти ризиків затоплення. На основі карт необхідно розробити Плани управління ризиками затоплення, які включатимуть усі аспекти управління ризиками затоплення, зосередившись на попередженні, захисті та підготовці до паводку, в тому числі, прогнозуванні затоплень і системи раннього попередження.
3. Рамкова Директива про морську стратегію спрямована на досягнення доброго екологічного статусу морських водних об’єктів ЄС до 2020 року та забезпечення захисту морських ресурсів. Вона закріплює європейські морські регіони на основі географічних та екологічних критеріїв. Кожна країна-член, яка співпрацює з іними країнами-членами та країнами, які не входять до складу ЄС в межах морського регіону, повинна розробити стратегію щодо власних морських водних об’єктів.
4. Директива про очистку міських стічних вод стосується всіх агломерацій (населених пунктів та промислових об’єктів), де еквівалент населення перевищує 2000 е.н. Директива вимагає наступного:

• Первинне (механічне) очищення стоків агломерацій > 2000 е.н.
• Вторинне (механічне і біологічне) очищення стоків агломерацій > 2000 е.н.
• Третинне (додаткове очищення від поживних речовин) очищення стоків агломерацій > 10000 е.н. у випадку скиду в чутливі (ура зливі) зони евтрофних водних об’єктів.

5.  Директива про питну воду спрямована  на забезпечення  захисту здоров’я людей від несприятливого впливу будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, гарантуючи, що така вода є безпечною та чистою. Директива встановлює необхідні стандарти для води, призначеної для споживання людиною.

6. Директива про нітрати спрямована на запобігання забрудненню підземних і поверхневих вод нітратами з сільськогосподарських джерел шляхом стимулювання застосування кодексів кращих методів ведення сільськогосподарських робіт.

Як зазначається у статті 360 Угоди про асоціацію, «передбачається, що посилення природоохоронної діяльності матиме позитивні наслідки для громадян та підприємств України та ЄС, зокрема, через покращення системи охорони здоров’я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної політики в інші сфери політики держави, а також підвищення рівня виробництва завдяки сучасним технологіям».