Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Однією з унікальних можливостей та переваг створеної Берегівської меліоративної системи є здатність подавати в систему воду з р. Боржава, для обводнення частини Берегівського району та м. Берегово. За рахунок  такої подачі води обводнюється територія площею до 40 тис. га.

Так, для обводнення міста Берегово в 1892 р. було побудовано канал Верке, греблю на р. Боржава біля с. Боржава і шлюз на каналі, в тілі правобережної дамби р. Боржави.

Вода з р. Боржава, за рахунок підпору греблі, шлюзом подається в  Верке, яка далі самопливом проходить через місто Берегово, покращуючи його санітарний стан, і далі надходить в магістральні канали Берегівської меліоративної системи та може потрапляти або в р. Тиса, через Яворівський шлюз в районі м. Чоп, або в р. Латориця, через насосну станція БОС 1.

В 1956 році греблю на р. Боржава було частково реконструйовано за проектом інституту “Укрдіпроводгосп”, а саме, замінено металеві конструкції ферми Корицького, шпицеві затвори замінені на щитові, виконано укріплення берегів р. Боржава в нижньому б’єфі греблі.

Основною функцією Верке залишається розбавлення стічних та недостатньо очищених вод міста Берегово, населених пунктів Берегівщини та інших промислових підприємств.

Навіть при умові задовільної роботи очисних споруд, стічні води підлягають доочистці водами річки Боржава, особливо в маловодні періоди. Проте, режим роботи греблі такий, що на період пропуску паводків і нересту – з 5 листопада по 10 травня вона розбирається (піднімаються щити, а ферми Корицького укладаються на флютбет) і вода для розбавлення в місто Берегово не подається, що призводить до різкого погіршення екологічної ситуації в самому місті і населених пунктах, через які протікає канал.

Починаючи з 1997 року, гребля знаходиться в аварійному стані. Всі елементи конструкції греблі, за винятком механізмів підйому, постійно перебувають під впливом шкідливої дії води, металеві частини (ферми, шарнірні з’єднання, закладні частини, анкерні болти) прийшли в повну непридатність через постійне перебування у воді. Бетонний поріг греблі був зруйнований, флютбет має тріщини і місцями просів, кам’яне кріплення відкосів нижнього б’єфу просіло. Таким чином, гребля не може виконувати свою функцію – своєчасно і надійно подавати воду в м. Берегово через Верке.

Вже в 1999 році через аварійний стан греблі рівень води перед нею опустився нижче необхідного на 1,0 м і в маловодні періоди вода в Верке практично не поступала, що призводило до масової гибелі риби в каналі, різкого погіршення екологічного стану в м. Берегово.

БУВР Тиси зробило все можливе, щоб забезпечити водність каналу навіть в посушливі періоди року. Силами Берегівського МУВГ в 2005 році реконструйовано греблю на р. Боржава та шлюз, що дає можливість подати в місто Берегово воду з річки Боржави. Відсутність води в каналі призвела б до складної санепідеміологічної ситуації в районі, тому що канал Верке є приймачем стічних вод міста та навколишніх сіл.

Подача води в канал Верке потребує додаткового узгодження між Берегівським МУВГ та місцевими органами влади. Берегівське МУВГ може забезпечити подачу води в канал Верке при умові відшкодування витрат.

2. Очистка каналу Верке

Вже останні 5 років мова йде про очистку каналу Верке в межах міста та району в цілому, однак місцеві органи влади не змогли забезпечити виконання зазначених робіт. Тому питання очистки каналу є дуже актуальним наразі і його позитивне вирішення допоможе стабілізувати екологічну ситуацію в районі. В минулому році на замовлення м. Берегово проектним відділом БУВР Тиси виготовлено проект очищення Верке в межах міста Берегово. Але це кардинально не вирішить проблему Верке. Очищати потрібно весь канал, довжиною 36,6 км, в межах як м. Берегово, так і Берегівського району.

Лабораторні аналізи поверхневих вод Верке вказують на те, що більшість гідрохімічних показників якості в кілька разів перевищують нормативні значення. Такий стан може призвести до екологічної кризи, або виникнення в місті спалаху інфекційних захворювань населення. Крім цього, неочищені та забруднені стоки м. Берегово будуть попадати в р. Тиса та р. Латориця, що може призвести до різкого погіршення якості води на прикордонних водах із сусідніми державами.

3. Вирішити питання забруднення каналу Верке

Багато шкоди каналу Верке завдали численні аварійні ситуації на водоканалах м. Берегова та с. Бакта, аварійні скиди консервного заводу в с. Боржава (ТОВ «Яблуко»), скиди поліметалічного підприємства в с. Мужієво, потрапляння нафтопродуктів з складу в м. Берегово та с. Бакта.

Крім цього, потребують невідкладної реконструкції очисні споруди КП с. Бакта „ЖКО Гранд”, які повністю розвалені і вже не працюють останні декілька років. Щороку дане підприємство скидає без очистки в канал Верке до 30 тис. метрів кубічних стічних вод.

Реконструкції та модернізації потребують і очисні споруди міста Берегово, котрі працюють вкрай неефективно, скидаючи до півмільйона забруднених стічних вод в канал Верке. Так, в минулому році Берегівський водоканал (ТОВ «Водоканал Карпатвіз») скинув в канал Верке 495 тис. метрів кубічних недостатньо очищених стічних вод.

Якщо ж врахувати несанкціоновані локальні скиди сільського населення району, то жодний поверхневий водотік не витримає такого антропогенного навантаження. Тому для збереження Верке, як природного водотоку та окраси Берегівщини, необхідно якомога швидше вирішити зазначені вище питання.

4. Засмічення Верке

Централізований збір сміття в м. Берегово та населених пунктах району здійснює СП «Берег Вертикаль». Збирання твердих побутових відходів організоване у більшості населених пунктів, але, наразі, відходи викидаються на численні несанкціоновані сміттєзвалища, що не відповідає вимогам українського законодавства. Викидання у Верке пластикових пляшок та іншого сміття відбувається повсякчасно. Засмічення відходами є визнаною проблемою для каналу Верке на всій його протяжності (36,6 км). Засмічення русла і та берегів каналу Верке твердими побутовими відходами є однією з головних водно-екологічних проблем Берегівщини. Причиною цього є відсутність в Берегові, та й в Закарпатті в цілому, дієвого механізму та інфраструктури збору, переробки та утилізації побутових відходів. Низький процент надання послуг пояснюється нерозвиненою інфраструктурою (відсутність контейнерів, спеціалізованої техніки тощо), унаслідок цього виникають стихійні сміттєзвалища.

Зазвичай папір, картон і деревина утилізуються населенням (спалюється). Скло і будівельні відходи не призводять до хімічного забруднення вод. Саме пластикові (полімерні) відходи становлять найбільшу загрозу довкіллю і водним ресурсам зокрема. Вони включають в себе упаковкиу, пластикову тару, побутові вироби тощо. В процесі розпаду пластикових відходів виділяються токсичні речовини. Таке сміття наносить шкоду водній фауні, що призводить до деградації біорізноманіття і таким чином негативно впливає на екологічний стан Верке. Крім того, втрачається естетична цінність водотоку, що негативно впливає на туристичну привабливість Берегівщини, яка позиціонує себе як одну з найбільш відвідуваних туристами.

Отже, враховуючи сучасну ситуацію, поряд з подачею води  (обводнення Верке) та недопущенням забруднення каналу Верке (реконструкція очисних споруд), проведенню очищенням каналу повинно вирішуватись також питання управління твердими побутовими відходами в Берегівському районі і все це треба робити якомога скоріш – бездіяльність може призвести до екологічного колапсу в м. Берегово та районі.

Відділ використання водних ресурсів та моніторингу вод