Завершальна конференція з реалізації спільного українсько-угорського проекту

24 січня 2014 року в конференц-залі Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса відбулась Заключна конференція проекту HUSKROUA/0901/044 «Подальший розвиток і гармонізація Верхнє-Тисайських українських і угорських програм розвитку протипаводкового захисту та створення інтегрованої системи прогнозування паводків із застосуванням моделей на основі ГІС» Програми ТКС ЄІСП HUSKROUA 2007-2013.

У роботі семінару взяли участь представники БУВР Тиси, партнери проекту – Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ (Угорщина) і Закарпатський обласний центр гідрометеорології, представники Закарпатської обласної державної адміністрації, Ужгородського національного університету, а також угорські фахівці ТОВ «Viziterv Environ» і ТОВ «HIDROINFORM».

На семінарі менеджер проекту Олександр Костюков представив результати та особливості реалізації проекту на українській території. Результати заходів, втілених на угорській частині цільової території проекту представив начальник відділу Верхнє-Тисайської Дирекції водних справ Золтан Луцо. Приведення паводково-акумулюючих резервуарів на українській та угорській територіях до однієї системи прокоментували їх виконавці – директор ТОВ «Viziterv Environ» Лайош Іллеш та директор ТОВ «HIDROINFORM» Адольф Янош Сабо.

Заходи Проекту спрямовані на зменшення шкоди від паводків шляхом адаптування акумулюючих протипаводкових ємностей на українській і угорській територіях до уніфікованої системи, подальшого розвитку та доповнення української комплексної програми протипаводкового захисту, а також шляхом створення і застосування українсько-угорської моделі гідрологічного прогнозування. Комплекс заходів проекту включає:

Подальший розвиток та оновлення Схеми Комплексного протипаводкового захисту:

–    уточнені місця будівництва та основні технічні параметри сухих гірських та рівнинних ємностей;

–    опрацьовані попередні картографічні і топогеодезичні, гідрологічні матеріали.

–    підготовлено електронні шари параметрів гідротехнічних споруд щодо для внесення в ГІС;

–    виконано математичне моделювання, аналіз та обґрунтування результатів;

–    скориговані проектні технічні рішення протипаводкового захисту по Програмі та Схемі;

–    гармонізація результатів з матеріалами, виконаними угорськими фахівцями.

Адаптацію планованих та існуючих протипаводкових польдерів у систему з визначенням параметрів:

–    проведено комплексне моделювання угорських і українських протипаводкових польдерів з метою оптимізації їх параметрів; ці роботи забезпечили адаптацію і гармонізацію технічних параметрів споруд (на угорській стороні – 6 польдерів: Берег, Самош-Красна, Тиса-Тур, Тиса-Самош 1, Тиса-Самош 2, Ціганд; на українській стороні – 4 польдери: Хуст, Бобове, Вари, Шаланки; гармонізація параметрів проведена за допомогою моделі HEC-RAS; вхідні параметри розраховані за допомогою моделі DIWA);

–    підготовлено узгоджений план концепції для запланованих резервуарів, а також для тих, які вже будуються в Угорщині та Україні.

Приклад результатів моделювання рівнинних польдерів
Розвиток бази даних на основі ГІС:

–    створена база даних (усі дані, отримані по моделюванню, та дані Схеми були внесені), основні технічні параметри сухих гірських ємностей, карта розташування, криві об’ємів, детальні результати моделювання.

Моделювання, що забезпечують основу програм розвитку:

–    для виконання проектних робіт було здійснено моделювання для сухих гірських ємностей і польдерів на прикордонних ділянках обох країн; результати моделювання систематизовані і уніфіковані;

–    моделювання проводилися для різних характеристик паводкової ймовірності.

Створення інтегрованої інформаційної схеми управління паводками в басейні Верхньої Тиси:

–         максимально короткотерміновий прогноз кількості опадів на 1-6 годин, прогноз погоди до двох годин, постійний гідрологічний прогноз для басейну річки Тиса вище Токаю.

Українські та угорські рівнинні паводкоакумулюючі ємності, включені до спільного моделювання

У рамках реалізації проекту з метою покращення технічних можливостей партнерських організацій та виконання комплексного моделювання було придбано комп’ютерне і серверне обладнання, а також плоттери.

Про роль Закарпатського обласного центру з гідрометеорології у впровадженні проекту доповіли заступник начальника Закарпатського ЦГМ Василина Блох і експерт гідрометцентру Павло Гарінець. У ході проекту експерти Закарпатського ЦГМ підготували і надали об`ємну гідрологічну інформацію по гідрологічних постах області за період з 1982 – 2011р.р., а також по метеостанціях області. Фахівці гідрометцентру долучилися також до подальшої розробки спільної ГІС, виконали роботи з визначення площі водозборів та їх процентного співвідношення, контрольного вимірювання витрат води і визначення максимальних витрат 1% і 10% паводкової забезпеченості. Представники Закарпатського ЦГМ на семінарі відзначили важливість проведених угорськими фахівцями спільних навчань по роботі з гідрологічними і прогностичними моделями.

Учасники конференції у ході обговорення результатів впровадження заходів проекту погодилися в тому, що вони сприятимуть збільшенню часового інтервалу для попередження про можливі паводки, видачі більш достовірних гідрологічних прогнозів, а також більшій обізнаності населення як України, так і Угорщини про паводкову загрозу в басейні р. Тиса.

Підсумував роботу семінару начальник Управління зовнішньоекономічних зв`язків, інвестицій та транскордонного співробітництва облдержадміністрації Михайло Бізіля, зазначивши, що напрацювання експертів проекту потрібно втілювати в життя, оскільки вони є вкрай важливими як для Закарпаття, так і наших Європейських сусідів. Не варто зупинятися на досягнутому, роботи необхідно продовжувати, оскільки паводки носять транскордонний характер і чим краще ми прогнозуватимемо їх, тим менші збитки зазнає Закарпаття та наші сусідні країни.

 

 

 

Поділитись: