Семінар з оцінки екологічного статусу водних об’єктів та біорізноманіття на території Батарської меліоративної системи

В рамках реалізації проекту HUSKROUA 0901/040 «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса-Тур» Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013, 17 вересня 2013 року в м. Ужгород пройшов семінар з оцінки екологічного статусу водних об’єктів та біорізноманіття в межиріччі річок Тиса –Тур.

Головною метою семінару було представлення досліджень і проміжних результатів оцінки екологічного стану водних об’єктів та підтримки збереження біорізноманіття згідно національних вимог та керівних документів Водної Рамкової Директиви ЄС на території Проекту. У семінарі взяли участь представники Закарпатської ОДА, Виноградівської РДА, партнерські організації  проекту, представники природоохоронних, сільськогосподарських та інших зацікавлених установ, ЗМІ.

До реалізації проекту залучені Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ Угорщини, Управління вод Сомеш-Тиса Національної Адміністрації «Води Румунії», Виноградівська райдержадміністрації, Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, регіональна молодіжна екологічна організація «Екосфера» та Закарпатська філія  Державної установи “Інституту охорони ґрунтів України”. Асоційованим партнером проекту є ДП «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області».

Семінар розпочався з виступу керівника проекту – начальника БУВР Тиси Володимира  Чіпака. Він звернув увагу на те, що цей складний комплексний проект реалізовується на Затисянщині, на території унікальної Батарської меліоративної системи, і неможливо ефективно управляти водними ресурсами без розуміння всіх аспектів цієї системи, тому перед проведенням будівельних заходів з реконструкції системи, необхідні висновки екологів. Даний  семінар підготовлено в рамках Діяльності 2 проекту «Оцінка екологічного стану водних об’єктів та розробка Спільної Програми Заходів для покращення якості води та захисту водних об’єктів». Метою цієї діяльності є визначення конкретних кроків, які є необхідними для покращення екологічного стану території проекту, на основі результатів оцінки екологічного стану водних об’єктів, виконаної відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС. Ці кроки будуть відображені у Спільній Програмі Заходів з метою розробки заходів покращення стану водних об’єктів. В Угорщині та Румунії такі роботи вже частково виконані в масштабі цілої країни в рамках зобов’язань впроваджувати положення Водної Рамкової Директиви ЄС та підготовки планів управління басейнами річок. Що стосується України, яка не є членом ЄС, але знаходиться в басейні р. Дунаю, де майже всі країни виконують ВРД ЄС, в тому числі всі наші сусіди по басейну р.Тиси, на цій території такі заходи впроваджуються вперше, тому і важливо, і цікаво ознайомитися з методиками і попередніми напрацюваннями експертів проекту, які сьогодні доповідатимуть про ці роботи. На сьогодні в рамках проекту закуплено лабораторне обладнання для покращення матеріально-технічної бази лабораторії моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси та  гідрогеолого-меліоративної партії ВМУВГ, що допоможе визначати органічне забруднення, також придбано найсучасніші геодезичні прилади, та виконано аерофотозйомку території – для підготовки цифрової карти і матеріалів, що допоможуть  розробляти моделі прогнозування і проходження паводків, закуплено екскаватор і 2 автоматизовані станції, що стануть складовою АІВС Тиса.

Учасників семінару привітав і побажав успішної роботи директор департаменту агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації Андрій Готько.

Про ідентифікацію та типологію поверхневих водних об’єктів на території проекту розповів експерт Олексій Ярошевич. У випадку, якщо буде підписана Угода про асоціацію з ЄС, згідно угоди Україна матиме 2 роки на адаптацію законодавства і 10 років – на реалізацію. У законодавстві ЄС щодо управління водними ресурсами головною є Всодна Рамкова директива ЄС, прийнята у 2000 році, тому проведення гідро морфологічних, гідробіологічних, гідрохімічних досліджень і оцінка статусу водних об’єктів згідно вимог ВРД ЄС є важливим і обов’язковим підготовчим кроком для адаптації українського і європейського законодавства. Територія межиріччя річок Тур і Тиса зазнала суттєвих гідрологічних і гідротехнічних змін з часу, коли для осушення боліт почалося будівництво меліоративних каналів та гідротехнічних споруд. За результатами проведення типології  виділено 3 типи  водних об’єктів – згідно дескрипторів екорегіон, висота над рівнем моря,геологія і площа водозбору, а загалом на цій території ідентифіковано 13 водних об’єктів. Типологія ВРД виконується не для каналів, а для річок, які необхідно доповнити каналами. Дуже важливим є обмін цифровими картами та результатами проведення оцінки стану водних об’єктів з Румунськими і угорськими колегами.

Начальник лабораторії моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси Іван Монич розповів про виконання заходів з гідрохімічної оцінки на водотоках території проекту. З метою здійснення оцінки екологічного та хімічного статусу водних об’єктів в межиріччі річок Тиса – Тур, відповідно до положень ВРД ЄС та вимог МКЗРД, експертами розроблено відповідну мережу моніторингу та  Програму контрольного моніторингу якості поверхневих вод (13 пунктів моніторингу, що включають річку (канал) Ботар та притоки першого порядку). Щомісячно фахівцями лабораторій БУВР Тиси та ГГМП здійснюється відбір проб поверхневих вод та загальний фізико-хімічний аналіз, а також аналіз вмісту важких металів  у  поверхневих водних об’єктах відповідно до розробленої мережі моніторингу. Експертами виконано узагальнення та аналіз гідрохімічних досліджень, виконаних у попередні роки в рамках реалізації державної Програми моніторингових дослідження Батарської осушної системи (канал Батар, Тарне Маре, Клиновський). Визначено окремі точкові джерел забруднення поверхневих водних об’єктів, скиди стічних вод в межах досліджуваної території проекту.

Про перші результати з гідробіологічної оцінки водних об’єктів розповіла експерт Олена Летицька. Впродовж останніх років відбулася значна зміна розуміння проблеми оцінки якості водних об’єктів – від оцінки якості води за хімічними показниками поступово перейшли до оцінки якості гідроекосистем як середовища існування, а також загального екологічного стану водойм і водотоків. Згідно ВРД ЄС основою для проведення оцінки екологічного стану є визначення значень «біологічної складової якості» та порівняння їх з референційними (еталонними) значеннями параметрів, характерних для тих чи інших типів непорушених людиною водних об’єктів. В ході презентації глядачі детально ознайомилися з методикою, запропонованою для встановлення типоспецифічних референційних умов поверхневих водних об’єктів межиріччя річок Тиса і Тур за гідробіологічними показниками.

Доктор біологічних наук з Інституту гідробіології НАН України Сергій Афанасьєв інформував присутніх про значення досліджень біорізноманіття при підготовці Плану управління річковим басейном. Наразі існує ряд міжнародних документів (Конвенція ООН, прийнята в 1992 р в Ріо-де-Жанейро, Директиви Ради ЄС та інші), в яких визнано самодостатність і значення цілей збереження біорізноманіття. У підписаному нещодавно, в 2011 р., в м.Ужгород міністрами п’яти тисайських країн Меморандумі про порозуміння “Посилення співробітництва у басейні ріки Тиса у напрямку імплементації Плану інтегрованого управління басейном ріки Тиса з метою підтримки сталого розвитку регіону”, однією з ключових цілей також є збереження біорізноманіття. З точки зору загроз біорізноманіттю, всі існуючі проблеми належать до сфери трьох глобальних завдань: збереження генетичного фонду, як основи різноманіття видів та внутрівидового різноманіття; збереження різноманіття угрупувань (біоценозів) як основи стійкості екосистем; збереження біотопічного (ландшафтного, єкосистемного) різноманіття, як основи збереження видових популяцій, угруповань, біоценозів і як самодостатня ціль.

Згідно доповіді представника Ужгородського національного університету та РМЕО “Екосфера” Романа Кіша про рослинний покрив та біотопи цільової території проекту, площі природних комплексів складають біля 10% території, в результаті трансформації відбулося зникнення багатьох представників природної флори та фауни. Наразі ідентифіковано 19 типів біотопів, 9 з яких відносяться до NATURA 2000 (екологічна мережа природоохоронних територій ЄС). Цього року створюється обґрунтування створення природоохоронного парку на Авашських горах.

Детально про дослідження біорізноманіття водної флори і фауни  в межиріччі річок Тиса-Тур та типології водних біотопів у поверхневих водних об’єктах учасникам семінару розповів експерт проекту Олег Голуб. За попередніми даними на передгір’ях, у північно-східній частині території виявлено унікальні ендемічні види Паннонського походження, також виявлено 4 інвазивні види риби.

Всі презентації учасників жваво обговорювалися присутніми, зокрема, були підняті такі неоднозначні питання, як вплив штучних водойм та використання термальних джерел на біорізноманіття, розчистка каналів з мінімальною шкодою для екології, обводнення для сільськогосподарських цілей, види дозволеної діяльності на природоохоронних територіях, уточнення і обмін картографічних матеріалів та інші. Виступаючі говорили про необхідність комплексного підходу до діяльності на цій території, для врахування водогосподарської, аграрної, екологічної та соціальної складової розвитку межиріччя річок Тур та Батар.

Підсумовуючи роботу семінару, керівник проекту Володимир Чіпак зазначив, що проведення головного заходу проекту – підготовки та впровадження проектних і будівельних планів реконструкції системи – заплановано здійснити з врахуванням результатів досліджень і пропозицій, які нададуть спеціалісти різних галузей – водники, сільськогосподарники, екологи та громади краю. Тільки таким чином можна впроваджувати принципи інтегрованого управління водним господарством, метою якого є сталий збалансований        розвиток території. Він подякував всім за активну участь і побажав успішної роботи для досягнення цілей проекту.

 

1 317 переглядів