Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

У зв’язку з аномально високими середньодобовими температурами повітря по Закарпатській області, протягом червня-липня поточного року, лабораторією Басейнового управління водних ресурсів р. Тиса (БУВР Тиси) проводився посилений контроль за якістю поверхневих вод водних об‘єктів, які входять до “Програми державного моніторингу довкілля у частині контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками по Закарпатській області”.

З метою попередження небажаних процесів замору риби в міжгосподарських меліоративних каналах в меженний період, лабораторією БУВР Тиси також проводився посилений контроль якості води в меліоративних каналах на вміст розчиненого кисню.

Незважаючи на несприятливі кліматичні умови (високу температуру повітря та води, низьку водність в меліоративних каналах), завдяки проведенню оперативних водогосподарських заходів міжрайонними управліннями водних господарств області (очистки каналів, часткового очищення каналів від рослинності, підтримки рівнів води за допомогою шлюзів регуляторів) вдалося не допустити замору риби в меліоративних каналах. Концентрація розчиненого кисню складала від 3,9 мг/дм.куб. до 8,2 мг/дм.куб., при тому, що гранично допустима концентрація за Сан-ПіН 4630-88 складає 6,0 мг./дм.куб.

Вміст розчиненого кисню у меліоративних каналах у більшості меліоративних знаходився в межах норми:

– канал Тарна-Маре, с. Холмовець – 6,4 мгО₂/дм³;

– канал Високобережний, с. Чомонин – 7,9 мгО₂/дм³;

– канал Чаронда-Тиса, ст. Есень – 7,1 мгО₂/дм³;

– канал Чаронда- Латориця, с.Червоне – 8,2 мгО₂/дм³;

Але, незважаючи на проведені заходи, все ж таки, в деяких меліоративних каналах концентрація розчиненого кисню є критичною:

– канал Батар, – 4,1 мгО₂/дм³;

– канал Клиновський, ст. Клиново – 4,9 мгО₂/дм³;

– канал Верке, м. Берегово – 3,9 мгО₂/дм³;

Замору риби у меліоративних каналах не було зафіксовано.

Гідрологічна ситуація, яка склалася на водотоках краю, викликає занепокоєння, оскільки більшість каналізаційно-очисних споруд міст та селищ області не відповідають проектним потужностям і працюють неефективно. Особливу стурбованість викликають каналізаційно-очисні споруди м. Ужгород, на які при проектній потужності 50 тис.м.куб/добу надходить 60-80 тис.м.куб/добу стічних вод. При мінімальній витраті води в р. Уж в липні місяці Q=3,56 м.куб/с, каналізаційно-очисні споруди м. Ужгорода скидають близько 0,7 м.куб/с, тобто п’яту частину витрати водотоку.

Тому, якість води в р. Уж нижче м. Ужгорода за деякими гідрохімічними показниками не відповідає нормативним вимогам для рибогосподарського водокористування за показниками: амоній іони – 0,95 мг/дм³ (ГДК = 0,5 мг/дм³), нітрит іони – 0,45 мг/дм³ (ГДК = 0,08 мг/дм³), біохімічне споживання кисню БСК₅ – 3,7 мгО₂/дм³ (ГДК = 3,0 мг/дм³).

В цілому, протягом червня-липня якість поверхневих вод річок області відповідала Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), завдяки тому, що річки області ще здатні до самовідтворення. Але ситуація з кожним роком ускладнюється і тому місцевим органам влади необхідно докласти максимум зусиль щодо відновлення та забезпечення ефективної роботи каналізаційно-очисних споруд.

Протягом червня-липня в басейні р. Тиси надзвичайних забруднень транскордонного характеру, які призвели б до погіршення якості води, не відбулося.

Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси й надалі продовжуватиме контрольний моніторинг якості поверхневих вод на річках Закарпатської області та інформуватиме громадськість про якість водних ресурсів краю.

Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси