Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Відбулося засідання постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів, агропромислового комплексу та розвитку села, яке провів голова комісії Георгій Горват.

Одним із ключових питань порядку денного стала ситуація із критичним обмілінням водойм у регіоні. Депутати спільно з представниками відповідних структур області обговорили причини маловоддя та напрацювали першочергові заходи, спрямовані на збереження водних ресурсів і стабілізацію екосистем.

За інформацією фахівців, більшість річок Закарпаття нині досягли історично низьких показників водності за весь період спостережень із 1945 року. Навіть періодичні опади наразі не забезпечують суттєвого відновлення водності річок.

Серед основних причин спеціалісти називають зміни клімату, дефіцит опадів, перерозподіл стоку та надто швидке проходження води, яка не встигає накопичуватися у водоносних горизонтах. Відтак одним із головних завдань є пошук ефективних механізмів утримання та накопичення води в руслах річок.

Окрему увагу під час засідання приділили стану високогірних водойм. Директор Національного природного парку «Синевир», депутат обласної ради Микола Дербак наголосив на негативній тенденції обміління озера Синевир. Високогірне розташування водойми робить її особливо вразливою до кліматичних змін. За його словами, температура води на глибині 14 –15 метрів нині сягає близько +19 °С, тоді як раніше цей показник становив близько +14 °С. Такі зміни є критичними для екосистеми озера.

Йшлося також про Вільшанське водосховище, рівень якого періодично знижують під час проведення технічних робіт. Це призводить до втрати кількох гектарів водного плеса та негативно впливає на рибу і водну рослинність. Екологи наголошують на необхідності врахування екологічних наслідків таких робіт.

Представники водного господарства поінформували, що в умовах маловоддя вживаються заходи для зменшення обсягів дозволеного забору води та запровадження обмежень для окремих категорій водокористувачів. При цьому питне водопостачання населення не обмежується. Депутати наголошували також на недопущенні обмежувати у водопостачанні й агровиробників задля збереження зелених насаджень та врожаю.

Під час засідання депутати та фахівці обговорили комплекс можливих рішень — від проведення рибогосподарських заходів до створення систем акумулювання води.

Серед перспективних заходів — будівництво акумулюючих протипаводкових споруд та так званих сухих ємностей, які дозволятимуть утримувати надлишкову воду під час паводків, а в подальшому використовувати її, зокрема, для потреб сільського господарства та поливу.

За підсумками – депутати доручили Департаменту екології та природних ресурсів ОВА спільно з фахівцями Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса та представниками інших відповідних служб напрацювати пропозиції до Плану дій щодо врегулювання наслідків посухи, запобігання обмілінню річок та забезпечення ефективного акумулювання водних ресурсів.

Окремо під час засідання заслухали директора профільного департаменту у ОВА Юрія Шпонтака щодо стану сміттєзвалищ області, значна частина яких уже заповнена приблизно на 80%, а також шляхи запобігання пожежам та збереження навколишнього природного середовища на територіях об’єктів природно-заповідного фонду.

Участь у засіданні також узяли: Якубець Василь – заступник голови комісії, Савко Іван – секретар комісії, члени комісії: Гулачі Гейза, Дербак Микола, Деркач Степан. Серед запрошених: Дем’янчук Василь – заступник голови обласної ради, Ливч Мирослава – керуюча справами обласної ради, голова постйної комісії з питань бюджету Наталія Штефуца, а також представники відповідальних структур: департаменту екології та природних ресурсів ОДА-ОВА; управління житлово-комунального господарства та енергозбереження ОДА-ОВА, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області; Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса; управління Державного агентства з розвитку меліорації і рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області; Закарпатський обласний центр з гідрометеорології.