Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Це стало можливим завдяки спільному українсько-угорському проєкту SAFE TISZA. До слова, Україна та Угорщина з ХІХ століття мають спільну історично сформовану систему водогосподарських інженерних споруд у басейні цієї річки на Затисянщині – Батарську меліоративну систему.

Щоб добратися до місця урочистостей, наше авто їхало саме по цій дамбі загальною протяжністю 32 км (від Вилока до Королева). Її спорудили ще у 1930-х для захисту від паводків населених пунктів та прилеглих угідь. Однак, як відзначив на відкритті керівник БУВР Тиса Олег Кисіль, стара дамба мала низький ступінь безпеки, тож потребувала реконструкції. Прориви на українській території у листопаді-1998 та березні 2001-го спричинили затоплення і переливи через держкордон, відтак постраждали люди та землі по обидва боки кордону. В 2001 – 2006 рр. тривали роботи з реконструкції дамби на верхній ділянці Вилок – Королево, впродовж 2008 – 2010-го – від Вилоку до Гетині. Потім фінансування припинилося. Згадана ділянка між Гетинею і Тековом зависла в повітрі. І тільки у 2019-му за неї взялися завдяки виграному БУВР Тиса гранту. Біля Гетині тоді відкрили символічний знак (на фото), що засвідчив старт.

«Проєкт інфраструктурний, його розробляв і контролював «Укрводпроєкт». Перша складова – реконструкція 9,5 км дамби. Друга, яку повинні завершити до липня-2023 – будівництво протипаводкового центру, який буде інтегрований у спільну українсько-угорську автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему прогнозування паводків та управління водними ресурсами (АІВС «Тиса»), – веде далі пан Кисіль. – Третя складова –закупили спеціалізовану техніку для догляду за дамбою, яку передамо Виноградівському міжрайонному управлінню водного господарства».

Головний водник Закарпаття назвав і кілька цікавих цифр – середнє нарощення дамби на цих 9,5 км склало півтора метра, були ділянки 1,7 м. Обсяг насипаного ґрунту – 200 000 куб. м, що дорівнює 5 тисячам залізничних вагонів. На берегоукріплення завдовжки 703 м використали 16 000 м3 ґрунту. До робіт залучили 32 одиниці техніки. Інноваційність – уздовж дамби є експлуатаційна дорога, вкрита щебенем, оскільки за будівельними нормами асфальтоване покриття не дозволено, як це практикують у країнах ЄС. Тому техніка може дістатися до будь-якої ділянки. Плюс це можливість розвитку велотуризму, сполучення між селами. Результат – дамба захищає 19 населених пунктів по обидва боки кордону (14 із українського), 33 тисячі людей та 24 000 га сільгоспугідь.

В менеджерки проєкту SAFE TISZA Марини Скраль ми поцікавилися, що собою представлятиме протипаводковий центр? Вона розповіла, що до липня його планують звести біля дамби в селі Тисобийкень. Ідею запозичили в сусідів. Це сучасна будівля, обладнана сонячними панелями, де житиме з родиною доглядач дамби. Тут буде склад аварійного запасу, координаційна зала з комп’ютерною технікою, підключеною до системи АІВС. Загалом на реконструкцію дамби витратили понад 60 млн грн, більше половини – це кошти ЄС, решта – співфінансування держави.

На події був присутній Луїдорт Антал – угорський партнер, що представляв ВерхнєТисайську дирекцію водних справ у Ніредьгазі. Він відзначив високий рівень робіт і висловив сподівання, що на дамбі все ж буде асфальтне покриття. Каже, з угорського боку роботи в рамках проєкту завершили ще в серпні.

Опісля урочисто перерізали жовто-блакитну стрічку на дамбі. На захід прийшли й учні Чепівської школи разом із педагогами. Звучали українські патріотичні пісні.

Тут зустріли й старосту сіл Чепа, Гетиня, Затисівка Севастяна Матія, котрий поділився: «Наявність дамби заспокоює нас усіх, це запобіжник від водопілля. Ми плануємо вздовж нашої ділянки, а це 4 км, висадити алею дубів». Натомість Йосип Оросі, голова Пийтерфолвівської ТГ, до якої входять 16 сіл, згадує, як під час паводків 1998 і 2001 року постраждали їхні окремі села. «Думаємо, що таке не повториться. Дай Боже, зкінчиться війна, й сусіди-угорці теж подорожуватимуть велосипедами нашою дамбою».

Керівник Виноградівського міжрайонного управління водного господарства Євген Кедик у коментарі нашій газеті принагідно попросив місцеве населення берегти дамбу. За кілька днів до відкриття водники вивезли 4 машини сміття! Є проблеми з коровами, які руйнують копитами ґрунт, і починається ерозія. Для перегону облаштували перехід, однак… Стовпчики, які ведуть уздовж дамби, теж уже не раз підрядники міняли. «Все ж хай довго служить людям ця дамба», – рузюмував.

Оксана ШТЕФАНЬО
Фото автора

Джерело інформації: НОВИНИ ЗАКАРПАТТЯ