Генеральний консул Угорщини – про природоохоронні проєкти, які втілюються на Закарпатті

Через різні види людської діяльності, які виснажили природні ресурси нашого краю, протягом останніх десятиліть з’явилася низка екологічних проблем, що становлять загрозу не лише для області, але й природи континенту. Водночас дедалі більший наголос робиться на посиленні екологічної обізнаності закарпатців, адже кожен відчуває наслідки зміни клімату та безвідповідального забруднення навколишнього середовища.

Усвідомлюючи серйозність екологічних проблем, уряд Угорщини нещодавно подав нашій області руку допомоги в рамках низки екологічних проєктів. Згадаймо, наприклад, ситуації із солерудником у Солотвині та Мужієвським золоторудником, про величезну кількість сміття, яке несуть води Тиси й відсутність каналізаційних і водопровідних систем, що мають значний вплив на навколишнє середовище краю та сусідніх країн. Про поточні проєкти ми поговорили з Генеральним консулом Угорщини в м. Берегові Матяшем Сіладі.

– У селищі Солотвино нещодавно розпочалася реалізація проєкту REVITAL 1, покликаного вивчити ситуацію на солеруднику та запобігти можливій ​​екологічній катастрофі. На якій стадії перебуває ця ініціатива?

– Проєкт втілюється спільно з Європейським об’єднанням територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА), фінансується в рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» та міністерством зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, а Генеральне консульство Угорщини в м. Берегові допомагає в його реалізації. Історія проєкту розпочалась у 2015 році, коли тодішній уповноважений міністра, відповідальний за питання Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Іштван Йоов особисто зіткнувся з проблемами, які створює Солотвинський солерудник. Більшість шахт там залиті водою, що дуже небезпечно (як для екології, так і місцевого населення). Адже така велика кількість солоної води може завдати шкоди навколишньому середовищу та призвести до катастрофи, якщо потрапить у сусідню річку Тиса. Щоб запобігти цьому, міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини продовжує надавати підтримку й закликає до ліквідації надзвичайної ситуації.

– Розпочався спільний транскордонний проєкт. Що про нього варто знати?

– Завдяки ефективній співпраці між міністерствами закордонних справ Угорщини й України та представництвом у Брюсселі керівники державних служб із надзвичайних ситуацій звернулися в спільному листі до департаменту з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту Європейської комісії, щоб активувати механізм цивільного захисту ЄС у Солотвині. У 2016 році на місце прибула міжнародна консультативна делегація, серед членів якої були й угорські експерти, представники служби з надзвичайних ситуацій Угорщини. Рухи поверхні Солотвина дослідили супутники, запущені в рамках програми Європейського Союзу «Коперник». Ми підтримали проєкт REVITAL 1 фінансово, а також надали фахівців, щоб створити систему моніторингу в районі солерудника. Було проведено чимало консультацій між експертами двох країн, отримано необхідні дозволи, що стало значним досягненням у той період. Партнери проєкту – Мішкольцський університет і підприємство Geogold Kárpátia, які відіграють важливу роль, адже аналізують рух потоків підземних вод та виконують геофізичні вимірювання. Затоплені шахти нині вивчаються за допомогою сучасної роботизованої техніки, розробленої із залученням угорських експертів, що дозволяє фахівцям отримувати детальну інформацію. Техніка була запущена в Солотвині кілька тижнів тому. Це стало певною віхою проєкту, оскільки йдеться про випередження, запобігання екологічній катастрофі.

– Солотвинський солерудник відіграє важливу роль у житті місцевого населення.

– На солеруднику тривалий час функціонував також важливий заклад охорони здоров’я, який допомагав хворим на астму та інші недуги верхніх дихальних шляхів. Було б непогано відновити й цю його функцію. Тому ми працюємо і в цьому напрямі. Сподіваємося, результати реалізації проєкту вартістю в мільйон євро дадуть хорошу основу для подальшого регіонального розвитку.

– Велика увага приділяється також річці Тиса.

– Захист Тиси є важливим, ми прагнемо уникнути її забруднення. Тож за підтримки Стратегії ЄС для Дунайського регіону за участю Угорщини почалася реалізація кількох проєктів, спрямованих на охорону річки. Наприклад, минулого року стартував проєкт, у рамках якого на колишньому Мужіївському золоторуднику проводили очищення від руди залишків виробництва та їхнє вивезення. Угорщина дуже зацікавлена в продовженні цього процесу. Дуже важливо запобігти потраплянню небезпечних речовин, які можуть утворитися під час видобутку, в питну воду населеного пункту та в Тису (територія розташована у водозбірній зоні річки, частково на її заплаві!), а відтак на територію Угорщини. Для оцінки ризиків українська сторона провела оцінку впливу на довкілля. Щодо Тиси, то важливе значення має й захист від паводків. У Виноградівському районі стартував проєкт SAFETISZA, а в Ужгороді – FloodUZH. Перший, за рахунок зміцнення дамб, забезпечує захист від паводків мешканців Закарпаття. Другий передбачає створення гідродинамічної моделі річки Уж, а також підготовку проєкту для будівництва пересувної дамби для захисту від повені в Ужгороді. У рамках проєкту DIKEINSPECT, реалізація якого розпочалася нещодавно, угорські, словацькі, румунські та українські експерти перевіряють міцність дамб. Протягом останнього часу для захисту від паводків на угорсько-українському кордоні на певних ділянках Тиси було побудовано низку гребель. Через надмірне вирубування лісів кількість води, яка безперешкодно стікає схилами, спричиняє раптові повені. Дуже важливо продовжувати втілення в життя цих проєктів.

– Крім того, розпочато реалізацію масштабних програм з очищення Тиси від сміття, адже щороку з України та Румунії річкою в Угорщину потрапляють тонни відходів та ПЕТ-пляшок.

– Так, сміття намагаються зупинити й виловити біля міста Вашарошнамень. Вирішенням цієї проблеми може стати загальна, системна робота з джерелом забруднення, тобто постійний збір відходів та будівництво на Закарпатті сміттєпереробних заводів. У рамках ЄОТС ТИСА наразі триває створення такого підприємства в селі Яноші. Будівництво заводу вкрай потрібне і в Рахові, де зараз усі забруднювальні та шкідливі речовини місцевого сміттєзвалища безперешкодно змиваються в Тису. Різні кампанії зі збору відходів, які проводяться на Закарпатті та в яких беруть участь також волонтери організації PET-Kupa з Угорщини, є тимчасовим рішенням.

Реалізацію транснаціонального проєкту Tid (y) Up, очолюваного Угорщиною, за участю і двох закарпатських організацій, у рамках якого розробляється план дій з ліквідації забруднення пластиком басейнів Тиси та Дунаю, підтримує Стратегія ЄС для Дунайського регіону. Ці ініціативи дуже важливі, але самі вони не усунуть проблему в довгостроковій перспективі. Дати результат може тільки будівництво сміттєпереробних заводів. Переговори про забезпечення чистоти річок між Угорщиною та Україною вже ведуться на найвищому рівні.

– За підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини в Берегові розпочинається масштабний проєкт з очищення каналу Верке.

– Заради цієї справи намічається співпраця між двома країнами, зокрема між фахівцями, а також органами місцевого самоврядування Берегова та міністерством закордонних справ. Ідеться не лише про очищення каналу, але й про усунення джерел забруднення, щоб у подальшому ситуація не повторилася. Фінансує проєкт МЗС Угорщини в рамках грантової програми водного господарства. Спершу угорські експерти оцінили стан каналу Верке, відтак за фінансування уряду Угорщини розпочнеться його очищення. Крім того, у Берегові потрібно вирішити проблему очищення стічних вод. Тут також ідеться про суттєву програму з охорони навколишнього середовища, перші кроки в реалізації якої вже зроблені. Сподіваємося на успішний кінцевий результат!

Маємо надію, що головування у 2022 році України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону сприятиме розробці та реалізації на Закарпатті нових корисних міжнародних проєктів, до яких і надалі будуть відкриті угорські урядові та професійні організації.

Еніка Вараді/Váradi Enikő/Kárpátalja hetilap

 

Джерело інформації: karpat.in.ua

Поділитись: