Проблема стічних вод на Закарпатті: як усунути забруднення водойм

Водні ресурси Закарпаття потерпають від забруднення. Щороку стан річок, озер та підземних ґрунтових вод погіршується. За останні 50 років суттєво змінився склад стічних вод. Від органічно забрудненої вода стала хімічно забрудненою. Про проблему розповідають журналісти сайту “Першого”.

Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного походження (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо). Осідаючи на дно, згустки мазуту вбивають мікроорганізми, які беруть участь у самоочищенні води. Їх гниття продукує у воду отруйні сполуки, зокрема сірководень, який забруднює воду у річці чи озері.

Які шляхи очищення стічних вод?
«У цьому питанні нам допомогли наші словацькі колеги. Фірма «Ekoservis Slovensko» досягла за 30 років своєї діяльності новітніх технологій та методів по очистці стічних вод. Асоціація у цьому плані практично використала для проектування очисних споруд на Закарпатті саме ці технології. Наша проектна група прив’язала ці очисні споруди до населених пунктів нашої області, розробила типові проекти, що значно здешевшує процес проектування приблизно на 30-50%. Це суттєво, тому що бюджети органів місцевого самоврядування обмежені у своїх ресурсах».

На сьогодні у Словаччині працюють потужні очисні споруди. Та ще кількадесят років тому каналізаційні відходи безпосередньо потрапляли у річку Попрад. Відтоді у місті Спішська Бела провели мережу каналізації та встановили очисну споруду від словацької компанії «Ekoservis Slovensko». Одна з особливостей цієї фірми – мембранна технологія очищення стічних вод. Компанія збудувала у Словаччині близько 300 очисних споруд. А також працює на ринках Польщі та Прибалтики.

Які переваги цієї системи із очистки стічних вод?
«По-перше, чисте повітря, без жодних запахів та випарів. Найближчий будинок розташований за кількадесят метрів від очисної споруди, однак жителям не приносить жодної дискомфорту.

По-друге, очисні споруди не потребують постійного перебування персоналу. Тут радше потрібен охоронець, аніж спеціаліст, який доглядатиме за обладнанням. Система працює в автономному режимі. Деякі очисні споруди проектують закритого типу.

По-третє, на старті розвитку компанії мова йшла про міста з населенням від 50 до 100 тисяч. Сьогодні очисні споруди облаштовують у містечках і селах, у яких проживають від двох тисяч людей і менше».

Періодично Асоціація організовує делегації сільських голів із Закарпаття до Словаччини з метою вивчення досвіду очищення стічних вод. Володимир Суран – представник «Ekoservis Slovensko» у Закарпатській області, зазначає, що вже налагоджена робота з Великим Березним, Перечином, Іршавою, Воловцем, Міжгір’ям, та іншими містами, які готові співпрацювати.

Як відбувається співпраця із цією словацькою фірмою?
«Перший етап – знайомство органів місцевого самоврядування із цією ідеєю вирішення проблеми. Вони приїжджають сюди і на власні очі бачать, як це питання вирішують тут.

Другий етап – співпраця українських проектантів із проектантами фірми «Ekoservis Slovensko». Це процес підготовки технологічного проекту. Цю послугу наші словацькі партнери надають на безоплатній основі, що є суттєвою економією для вартості проекту.

Третій етап – фірма (у разі будівництва очисних споруд в Україні) проведе навчання персоналу щодо утримання та експлуатації обладнання. Словацькі партнери періодично будуть здійснювати нагляд і контроль за всіма технологічними процесами. З допомогою інтернету це можна робити онлайн. І надавати рекомендації у той момент, коли вони будуть потрібні.

Сервісне обслуговування очисної споруди відбувається на договірних умовах з періодичністю в один-два рази на рік. Це дозволить суттєво знизити експлуатаційні витрати для обслуговування очисної споруди».

Де шукати фінансування?
«Ми плануємо залучити програми центрального бюджету; програми міжнародної технічної допомоги для того, щоб населені пункти нашої області отримали можливість будувати очисні споруди. Таким чином ми розпочнемо процес регенерації водних ресурсів на територіях населених пунктів. А також у рекреаційно-курортному процесі, щоб ми мали можливість гідно виглядати на фоні європейських країн. Жодна туристична агенція, яка себе поважає, не прийде на ту територію, де ці питання технічно не вирішені».

Які складнощі впровадження словацької практики в українських реаліях?
«Існуючі очисні споруди на Закарпатті технологічно відпрацювали свій ресурс, здатність очистити стічні води до необхідних норм. А норми, які діють в Україні, – обернено пропорційні до можливостей їх виконання. Наші стандарти найбільш жорсткі у світі. При тому, що очисні споруди практично нічого не чистять. Це парадокс нашого життя.

Ми зверталися із пропозиціями, щоб привести норми у реальний рівень. Такі показники вимагають надзвичайно великих капіталовкладень у будівництво очисних споруд. Коштів немає, то давайте зменшимо вимоги, і зменшимо вартість. Але будемо чистити. Вартість доочистки на 3-4%, які наша норма вимагає, дорівнює половині вартості очисної споруди.

На нашу думку, це доволі нелогічно. Через депутатів Верховної Ради ми підготували низку пропозицій. Очікуємо, що дійде час до розгляду цих питань. І ми приведемо ці процеси у логічне, практичне та реальне русло».

Чи реально втілити ці проекти у найближчі роки?
«Проблема у тому, що у нас ситуація не змінюється. У Словаччині все розвивається динамічно. Вони вже зараз проектують і будують очисні споруди для населених пунктів менше 2 тис жителів! У нас – там де сотня тисяч жителів ще немає ефективно очищувальних очисних споруд.

Ми звикли до дуже багатьох аспектів нашого життя і вважаємо, що це вже норма, і з цим можна миритися. З цим фактом, про який ми говоримо, миритися не можна. Це проблема, яку ми відсуваємо у майбутнє і передаємо у спадок майбутньому поколінню. Такого спадку вони не повинні отримувати. Ми це повинні вирішити тут і зараз. І назавжди».

Джерело інформації: Закарпатський Кориспондент