Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

23 травня в м.Київ відбулась перша міжнародна конференція GEODIGITAL UKRAINE 2019. Спікери з України, Німеччини, Швеції, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Угорщини, Середньої Азії та Кавказу поділились з учасниками світовими трендами у сфері новітніх геоінформаційних технологій та продемонстрували успішні приклади практичної інтеграції геоданих для вирішення галузевих проблем. У заході також взяли участь представники органів державної та місцевої влади України та світу, керівники підприємств, потенційні інвестори, бізнес, науковці та експерти.

Начальник відділу ГІС та інформаційного забезпечення Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР Тиси) Світлана Ребрик у виступі представила учасникам заходу досвід використання геопросторових даних у галузі водного господарства на прикладі транскордонного басейну річки Тиса.

Через гідрографічні і кліматичні особливості басейну р.Тиса (переважно гірська місцевість, найбільш густа річкова мережа в Україні, надмірне зволоження), жителі Закарпаття постійно змушені захищатися від руйнівних паводків. В області, починаючи з ХVIII століття, постійно ведуться системні роботи по захисту її території і населення від паводків. Тому, на даний час в басейні р. Тиса створено потужний протипаводковий комплекс водогосподарських споруд. Без аналізу гео-просторових даних експлуатувати ефективно і грамотно цей комплекс неможливо. Для прийняття адекватних управлінських рішень та прогнозування можливого розвитку подій необхідно володіти величезним масивом оперативної інформації про кількісний і якісний стан об’єктів у просторі та часі.

Наразі в БУВР Тиси функціонує геоінформаційна система, яка містить інформацію щодо гідрографії та водогосподарських об’єктів Закарпатської області. Використовуючи досвід сусідніх країн і особливо колег з Угорщини, в 2010-2012 роках здійснено аерофотозйомку і отримано цифрову модель рельєфу, яка покладена в основу існуючих моделей прогнозування паводків. Ця система використовує дані автоматизованих станцій моніторингу спільної українсько-угорської автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи АІВС «Тиса». Зараз ми впроваджуємо прогностичну модель DIWA, яка включає в себе водозбірну площу трьох країн: України, Угорщини, Румунії.

Для водного господарства дуже важлива і потрібна вертикальна складова точності рельєфу і русла річки, а також лінійних гідротехнічних споруд – дамб, берегоукріплень.

Останні декілька років у водному господарстві України відбуваються значні зміни. В українське законодавство, згідно Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, внесено кардинальні зміни для  впровадження  основних Директив ЄС у сфері водної політики. Зокрема, Директива про оцінку ризиків затоплення ЄС передбачає розробку карт небезпек і ризиків для всіх річкових басейнів з використанням ГІС-технологій і гідродинамічних моделей для розвитку певних сценаріїв. Це завдання неможливо виконати без надійних геопросторових даних високої якості.

Тому наразі неможливо уявити водне господарство управління водними ресурсами і паводками без застосування ГІС-технологій. І на нашу думку, потрібно виділяти кошти на придбання точних геоданих не по мірі участі в конкурсах на грантові проекти, а планувати і передбачати ці витрати системно в державному бюджеті відповідних галузей, в т.ч. водного господарства. У транскордонних басейнах, штучно розділених кордонами, як басейн р.Тиса, і управляти водними ресурсами, і зменшувати ризики затоплення, потрібно за басейновим принципом, як це передбачає водна політика ЄС.

Конференція з геоінформаційних технологій стала важливою подією для професійної спільноти, надавши можливість для обміну досвідом, започаткування платформи для поєднання практичних рішень бізнесу з потребами держави і створення засад для розвитку галузі.