Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

22 березня – Міжнародний День Води.

ЩО ТАКЕ ВОДА?

22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Резолюцію про святкування Міжнародного дня води прийнято на 47 сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй у листопаді 1992 року. У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття ООН та розробила спеціальну Програму дій на ХХІ століття, яка дала б змогу забезпечити кожного жителя нашої планети чистою питною водою.

1. ЩО ТАКЕ ВОДА?

Вода – найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайну роль у підтримці життя на Землі. Вода може існувати у трьох агрегатних станах – твердому, рідкому та газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.

ПОРТРЕТ МОЛЕКУЛИ

Молекула води складається з одного атому Оксигену і двох атомів Гідрогену. Атоми Гідрогену мають позитивний електричний заряд, а атом Оксигену негативний. Через це виникає притягання атомів, що називається водневим зв’язком.

ГНУЧКИЙ ЕЛЕМЕНТ

Земля – єдина планета в Сонячній системі, де вода може існувати в трьох станах. З підвищенням температури молекула води починає рухатися швидше. У черзі послідовних перетворень цей універсальний елемент природи проходить три стадії: лід перетворюється на воду, а вода – на пару. У процесі перетворень вода переносить із собою хімічні елементи із ґрунту в рослини, із суші в океани, з атмосфери на землю.

ТВЕРДА ВОДА

Зв’язки між молекулами води такі сильні, що утворюється тверда кристалічна ґратка й формується лід. Молекули збираються разом у формі добре знайомого шестикутного кристалу. Лід при нормальному тиску існує тільки за температури 0?С і нижчої та має меншу густину, ніж вода.

РІДКА ВОДА

При нормальних температурах зв’язки між молекулами слабшають, і вони починають рухатися швидше. Вода стає рідиною, найбільш характерна особливість якої – плинність (текучість).

ГАЗОПОДІБНА ВОДА

При високих температурах молекули води починають швидко переміщуватися, більшість водневих зв’язків рвуться й вода перетворюється на пару. Усупереч загальноприйнятій думці, вона невидима. Та “пара”, що виривається з киплячого чайника, – це насправді безліч дрібних крапельок води.

ЛІТАЮЧІ ВОДОЙМИ

Випаровуючись із поверхні Землі вода конденсується в атмосфері, тобто переходить із пароподібного стану в рідкий або кристалічний. Так утворюються хмари. Вони складаються зі скупчених дрібних краплинок води або кристалічного льоду й рухаються в атмосфері на різній висоті. Ці “шарувато-купчасті” хмари не проллються дощем.

ВИСЯЧІ БУРУЛЬКИ

Краплинки води, що утворюються при таненні снігу або льоду, знову перетворюються на лід у вигляді бурульки, коли температура повітря опускається нижче 0?С. Бурулька поступово стає товщею й довшою, здебільшого довшою, тому що вода продовжує стікати вниз по її поверхні й замерзає на кінчику. Ці є зими Ви могли побачити бурульки довжиною навіть до кількох метрів.

ЛЕТИМО СТРІМКО ВГОРУ.

Під час кипіння води бульбашки повітря стрімко піднімаються вгору. Температура за якої починається кипіння, залежить від атмосферного тиску. На висоті вода закипає при більш низьких температурах.

КАПІТОШКА – КРАП, КРАП, КРАП…

Крапля води має кулясту форму, тому що молекули на її поверхні тримаються одна за одну міцніше, ніж молекули під ними. Виникає так званий поверхневий натяг. Він і допомагає краплі набути форму кулі.

БЛАКИТНА ПЛАНЕТА

Землю часто називають блакитною планетою саме внаслідок значних запасів води, що перебуває тут у твердому, рідкому й газоподібному станах. Постійно перемішуючись вода послідовно переходить із одного стану в інший. Цей нескінчений ряд перетворень називається кругообігом води в природі. Найбільший обсяг її, близько 90% усіх запасів на Землі, зосереджено у гідросфері. До неї входять океани, моря та інші великі водні об’єкти, зокрема такі, як озера й річки. Друге місце за запасами води посідає кріосфера. Це шапки полярних льодів, льодовики та сталий сніговий покрив. Воду також можна виявити в літосфері, тобто у верхніх шарах земної кори. Невелика кількість її присутня в атмосфері у вигляді хмар. Що складаються з водяної пари, дрібних краплинок або кристаликів льоду.

ЗАМКНУТЕ КОЛО

Нескінченний процес кругообігу води призводить у дію Сонце. Цей глобальний процес здійснюється в замкнутому циклі, тому загальна кількість води на планеті відносно постійна. Вода з’єднує між собою різні компоненти природи, перетворюючи їх на єдину географічну систему. Збалансованість цього процесу – необхідна умова здоров’я планети Земля. Вода на Землі відіграє ту ж роль, що й кров в організмі людини, і не випадково структура річкової мережі дуже схожа на структуру кровоносної системи людини.

2. ВОДА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ.

СВІТ ПОХОДИТЬ З ВОДИ

Світ походить від води – говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі – це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.

ХРАМИ ЕСКУЛАПА

У древніх грецьких книгах є свідчення, що 4000 років тому хворих лікували в купелі при храмах. Хитромудрі грецькі жерці суворо берегли таємниці свої від непосвячених, добре знали цілющу силу води. Вони будували храми Ескулапа поблизу джерел та старанно їх оберігали.

НЕПЕРЕМОЖНІ ГАЛЛИ

Про цілющі властивості вод знали ще галли. Археологи знайшли біля деяких джерел олтарі, побудовані на честь бога Борво (“киплячий”). З часів Римської імперії збереглися плити з висіченими на них написами, що вказували дорогу до “священних вод Теркумса”, покликаних служити “здоров’ю та радості”.

СРІБЛО – ПАНАЦЕЯ ВОДИ

Цілющі властивості води, яких вона набуває після контакту з металічним сріблом, були відомі давно. Про це свідчать історичні книги, праці з медицини. Історик античного світу Геродот свідчить, що в V ст. до н. е. персидський цар Кір під час походів користувався водою, що зберігалася в срібних “священних” посудинах. В індуських релігійних книгах є згадки про обеззаражування води шляхом короткочасного занурення в неї розжареного срібла. В деяких країнах існував звичай: під час освячування колодязів кидати в них срібні монети, а також зберігати воду в срібних чашах. Вважали, що це покращує якість води.

ВОДА – ЕЛІКСИР ЖИТТЯ

Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир – це звичайна вода. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води – воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски – в квітучі оазиси.

ЖИВА ВОДА

Через безліч казок та переказів різних народів і часів пройшла легенда про “живу” воду. Вона зцілювала рани, оживляла мертвих, надавала сміливості та стократно збільшувала сили. І не випадково людина наділяла воду такими магічними властивостями. Коріння цих уявлень заховані в глибині віків.

ВОДНІ РЕСУРСИ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

ЩО ТАКЕ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Водні ресурси – це поверхневі і підземні води, придатні для використання в повсякденному житті. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво, рекреація).

РОЗПОДІЛ ВОДИ

Хоча води на Землі ніби дуже багато, нею вкрито 70 відсотків поверхні та складність і проблема життя на планеті в тому, що водні ресурси розміщені нерівномірно. Якщо на частку Америки припадає 45 відсотків, Азії – 28, Європи – 15, то Африки – 9 відсотків. А отже: на одну людину американського континенту припадає 24 тис. м3 на рік, у Європі – 9300, Африці – 5000, а в Азії – 3400 м3 на рік. Обсяг річкових вод становить лише 0,002% загальних запасів води на землі, але їх значення важко переоцінити. З ростом попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосується річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.

ПОТРЕБИ У ВОДІ

Вода є найпоширенішою речовиною на землі, але й потреба у воді значна. Населення землі за добу використовує 7 млрд. т води. Міський мешканець вживає в середньому до 200 л протягом доби, і ця цифра має тенденцію до зростання. У середній за водністю рік мінімальне споживання води однією людиною – 1000 м3. Саме така середня питома водозабезпеченість в Україні. Проте цей рівень у світі дуже різний. Так, у 29 країнах він менший від мінімального, у 19 – не перевищує 500, а в Кувейті становить тільки 10 м3 на людину.

Сьогодні 460 млн. людей (понад 8 відсотків населення світу) живуть на територіях недостатнього водозабезпечення. Це переважно в країнах Південної та Північної Африки, Сходу та Південно-Західної Азії. Невтішні й прогнози. Передбачається, що без істотного поліпшення управління водними ресурсами до 2025 року потерпатимуть від нестачі води 365 млн. мешканців планети.

В Україні найбільше свіжої води (48%) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів.

ВОДИ В УКРАЇНІ НАЙМЕНШЕ…

В Україні у рік загальні запаси природної води протягом року складають 94 км3, з яких доступні для використання тільки 56 км3. Основна частина водних ресурсів припадає на річковий стік, 60% якого формується на території України, а решту води ми отримуємо від наших сусідів. Запаси прісних підземних вод в Україні ще менші і рівні всього 27 км3, з яких 9 км3 не пов’язані з поверхневим стоком, тобто не можуть відновлюватись. Все це засвідчує, що Україна є однією з найменш забезпечених водою серед країн Європи. Так, на одного жителя України припадає всього 1 тис. м3 води, для порівняння в Росії цей показник складає 31 тис., в Німеччині – 2 тис., в Польщі – 1,6 тис. дуже відрадно, що для Закарпаття ця цифра досягає 7 тис. м. куб на одного жителя.

Всього на території України понад 70 тис. річок (тільки в Закарпатті їх близько 10 тис.), але тільки 117 (4 в Закарпатті) з них мають довжину понад 100 км. Найбільшими річками країни є Дніпро, Дністер, Південний Буг та Сіверський Донець. Найбільшими річками Закарпаття є Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено більше тисячі водосховища; здатних вмістити 55 км3 води. Найбільші за обсягом водосховища розташовані в басейні Дніпра. Для постачання води у маловодні райони Сходу та Півдня країни збудовано цілу низку магістральних каналів та створено великі зрошувальні системи, а у районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють комплекси меліоративних систем (Закарпаття та Прикарпаття). Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км2. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря. Найбільше озеро Полісся – Світязь. Синевир – найбільше озеро Закарпаття.. Загальна площа боліт становить 12 тис. км2. Розташовані вони переважно в Поліссі.

В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік, тому в Україні проблема води завжди є і буде актуальною й гострою. Забезпеченість водними ресурсами є однією з неодмінних складових національної безпеки України.

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Українці споживають в середньому близько 350 літрів води щодоби і вже через 15-20 років нас очікує дефіцит питної води, На сьогодні Україна забезпечена водою лише на 30-40 %, при цьому майже 300 населених пунктів отримують неякісну воду. Найгірша якість води у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. Більше 55% міст в Україні з чисельністю населення понад 100 тисяч через дефіцит потужностей забезпечуються водою за графіком, що сприяє її бактерицидному забрудненню.

Кожна людина вживає воду за двома критеріями – угамування спраги та відновлення втрат рідини. При цьому кожен прагне пити воду, що відповідає найвищим стандартам якості й є безпечною для щоденного вживання. З моменту свого існування, людина завжди тягнеться до джерельної води, надає перевагу саме природній воді. Де ж знайти таку воду?

ПІДЗЕМНЕ ЦАРСТВО

Тільки тут, в підземному царстві водоносних горизонтів, де глибина сягає більше 200 м., природна вода зберегла свої цілющі властивості Щільні шари глини, піску, крейди та пісковик, що формують поверхню, не дозволяють забрудненню, спричиненому діяльністю сучасної людини, проникнути у воду. Цей водоносний горизонт вчені називають “Сеноманськиим”, який є природно чистим, оскільки утворився він сотні мільйонів років тому.

ХОЧУ ПИТИ !

Зараз більшість людей вгамовує спрагу – бутильованою питною водою. Для здорових дорослих людей жодних застережень щодо вживання такої води немає. При цьому краще вибирати воду, що відповідає найвищим стандартам якості, котра безпечна для щоденного вживання та не потребує попереднього узгодження з лікарем.

ХТО ЗАБРУДНЮЄ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Головними забруднювачами водних ресурсів в Україні є комунальне та сільське господарство, хімічна, металургійна та гірничодобувна промисловість. Десятки тисяч тон забруднювачів потрапляють у водотоки країни. Ці страшні цифри є відображенням реального стану наших водотоків у кожному місті та селищі країни.

ЗДАТНІСТЬ ДО САМООЧИЩЕННЯ

У води є багато чудових властивостей, одна з них – здатність до самоочищення. Але при значному забрудненні, зменшення кисню у воді не сприяє процесам самоочищення. Забруднення в наш час стало всесвітнім лихом. І зараз майже у всіх країнах виникає проблема відсутності достатньої кількості чистої води, так як повна зміна води в атмосфері здійснюється через 9 днів, річкова вода в середньому змінюється 20 разів на рік, а для повної зміни підземних вод необхідно не менше 8 тис. років.

ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧЧЯ

2,6 мільярда людей в світі не мають доступу до каналізації, а 1,8 мільйона дітей щорічно помирають від діареї та інших захворювань, викликаних брудною водою і відсутністю каналізації. На даний час у цілому світі обсяги використання води перевищують обсяги її відновлення.

В Україні більше 30 міста та понад 500 селищ міського типу ще не мають централізованих систем каналізації. Близько 120 комплексів очисних споруд перевантажені і працюють не ефективно, внаслідок чого з року в рік погіршується санітарний стан річок та водоймищ, цілий ряд яких є джерелом питного водопостачання міст та інших населених пунктів України. В аварійному стані знаходиться більш як 1500 км каналізаційних мереж, спрацьована і потребує заміни значна кількість технологічного обладнання. Діючі споруди каналізації, що запроектовані та експлуатуються за старими нормативами, не здатні здійснювати очистку стоків відповідно до нових норм.

Локальні очисні споруди і обладнання для зневоднення вилучених осадів на більшості підприємств відсутні або працюють неефективно. В процесі виробничої діяльності підприємства скидають в міську каналізацію висококонцентровані промислові стоки, що призводить до порушення технологічної дисципліни та робить непридатним для використання в сільському господарстві осадів міських стічних вод, а також завдає великої шкоди як виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, так і навколишньому природному середовищу.

Продовжується введення в експлуатацію об’єктів житла, соцкультпобуту без відповідного нарощування потужностей водоохоронних об’єктів. Будівництво органами місцевої влади водоохоронних комплексів практично зупинилось.

В той же час, більш ніж 75 відсотків населення України споживає воду з поверхневих джерел водопостачання, тобто якість води в них є фактором санітарного та епідемічного благополуччя населення. Сьогодні всі ці джерела мають високий ступінь забрудненості (ІІІ-ІУ клас якості).

ЯК ЗМЕНШИТИ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ?

Таке становище не може бути визнано задовільним. Тому, враховуючи тяжкий економічний стан в Україні, для поліпшення екологічного стану доцільно зосередити зусилля в першу чергу на інтенсифікації та технічному переобладнанні діючих водоохоронних комплексів з впровадженням більш ефективних технологій та обладнання Це дасть змогу на першому етапі з найменшими економічними втратами запобігти збільшенню скидання стоків у водойми України.

МАЙЄБУТНЄ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ЧОГО ЧЕКАТИ ЗАВТРА?

Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони мають здатність до самовідновлення. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилась. Так, якщо в 1900 році людством було використано лише 5% запасів прісних вод, то у 2005 році – вже 35%. Більше мільярда жителів нашої планети живуть в умовах постійного гострого дефіциту питної води, а до 2050 року біля 7 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу якісної прісної води.

Вже сьогодні у країнах, що розвиваються, кожен третій житель страждає від нестачі питної води і відсутності належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. У цих країнах приблизно 80% усіх хвороб та одна третина смертних випадків викликані споживанням забрудненої питної води. Вже тепер у багатьох країнах світу спостерігається гострий дефіцит води, а ще більше країн наближаються до цієї ситуації.

Нині понад 1 млрд. людей споживають непридатну для споживання воду, а 2,4 млрд. (тобто 40 відсотків населення планети) не мають належних умов очищення питної води. 3,4 мільйона людей у світі, переважно діти, щорічно вмирають від хвороб, спричинених низькою якістю води. На планеті сьогодні забруднено близько 12 тис. млрд. метрів води, що можна порівняти з об’ємом десяти найбільших річок світу. І при збереженні та зростанні таких темпів забруднення, планета до 2050 року втратить 18 тис. млрд. м3 прісної води.

НЕ БУТЬ ОСТОРОНЬ!

Стан водних ресурсів, їх відтворення і якість безумовно залежать від режиму їх використання. Існуюча в Україні система управління водними ресурсами вимагає істотного поліпшення. Але вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості, людей, які проживають саме на їх берегах, неможливо. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. В наш час через ігнорування природоохоронних підходів до господарювання негативний вплив людської діяльності проявляється повсюдно. Часто економічні та споживацькі підходи до використання природних ресурсів переважають над екологічними і навіть над здоровим глуздом. Широкого розмаху набуло будівництво на берегах водойм, інтенсивно продовжується їх забруднення стічними водами, тим самим річки та озера втрачають здатність до самоочищення. Все це впливає на якісний стан водних ресурсів.

Ми будуємо міста й села біля води, ми відпочиваємо біля води, ми використовуємо воду у виробництві. Наша економіка побудована на використанні води і продукція, яку ми купуємо або продаємо, так чи інакше складається з води. Повсякденне наше життя побудовано на воді і створено з води. Без води, що оточує нас – вологості повітря, бурхливої течії річок, струменю води в крані на кухні – наше життя було б неможливим.

Тому кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити Вам, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЬСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!