Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

5 квітня 2012 року в конференц-залі Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса відбувся cемінар з питань гідрологічних досліджень з метою представлення зацікавленим організаціям досліджень щодо використання риб-меліораторів в каналах Берегівської транскордонної польдерної системи.

В роботі семінару взяли участь представники Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса (БУВР Тиси), партнери проекту – Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ, Угорщина (FETIVIZIG), Ужгородське МУВГ та РМЕО “Екосфера”, а також представники зацікавлених організацій – Інститут гідробіології НАНУ м. Київ, Закарпатдержрибоохорони та інші.

Розпочав роботу семінару з привітання учасників головний інженер БУВР Тиси, керівник проекту О.Кисіль.

З коротким виступом про проект, мету та напрямки роботи проекту виступила менеджер проекту С.Ребрик. В своєму виступі зазначила важливість результату попереднього проекту, а саме – реконструкцію пілотної ділянки каналу Чаронда – Латориця. Важливим є продовження здійснення розчистки каналу, що сприятиме не тільки посиленню протипаводкового захисту, але й покращенню екологічної ситуації території. Тому одним із заходів даного проекту є проведення досліджень для вивчення можливості застосування риб-меліораторів на каналах БТПС.

У доповіді про гідробіологічні дослідження БТПС щодо вселення Білого амура з метою біомеліорації (О. Летицька) були представлені результати досліджень фітопланктону, зоопланктону, макролітів водних об’єктів, макробезхребетних, дослідження іхтіофауни. В результаті проведених досліджень було вибрано о. Чаронда (стариця) для пілотного зариблення білим амуром, оскільки воно сильно потерпає від рослинності, з одного боку, а з іншого боку – воно замкнуте та достатньо насичене необхідною кормовою базою. Також одним із аргументів вибору вищезазначеного озера послугувало і те, що при дослідженні вищої водяної рослинності не було виявлено червонокнижних рослин. Дуже важливим аргументом було і те, що за екологічною оцінкою стану о. Чаронда відноситься вже до третього класу, перейшовши з другого класу за два роки спостережень.

Семінар супроводжувався активними запитаннями, велася жвава дискусія і з боку Угорського партнера (FETIVIZIG), якого цікавила подальша доля Білого амура (після закінчення терміну дії проекту), як впливають коливання рівня води на Білого амура, екологічний стан, і з боку інших учасників семінару. На всі запитання були надані вичерпні відповіді.

Представник Інституту гідробіології НАНУ м. Київ (С.Афанасьєв) у своїй доповіді надав роз’яснення щодо нового законодавства з охорони водних живих ресурсів, зокрема, стосовно заходів з розчистки меліоративних каналів. Даний закон регулює проведення будь-яких заходів на водних об’єктах з точки зору ведення рибного господарства, було роз’яснено повноваження рибогосподарських структур і як висновок, експлуатаційні та будівельні роботи потрібно взаємно узгоджувати.

Угорський партнер (FETIVIZIG) також наголосив на тому, що і на території Угорської Республіки екологічна складова є важливою як під час проектування, так і під час будівельних робіт на річках, каналах, а отримання дозволу на проведення будь-яких робіт займає близько два-три місяці.

В цілому учасники семінару з цікавістю ознайомилися з попередніми результатами гідробіологічних досліджень та віднеслися дуже схвально до ідеї випробування біологічної розчистки каналів, зокрема, заселення риб-меліораторів в о.Чаронда з метою його очищення від надлишкової рослинності.