Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Якщо нічого не зміниться, до 2050 року кількість фармакологічного витоку в річкових шляхах може зрости на дві третини, пише УП.Життя з посиланням на The Guardian.

“Висока концентрація лікарських засобів може завдати шкоди значній частині прісноводних екосистем“, – каже Франческо Бреголі, лідер міжнародної команди, яка розробила метод відстеження “гарячих точок” забруднення лікарськими засобами.

Велика кількість препаратів – анальгетиків, антибіотиків, антитромботичних засобів, гормонів, психіатричних та антигістамінних препаратів – була виявлена на рівнях, де може нести небезпеку для дикої природи.

Наприклад, ендокринні руйнівники викликають статеві розлади риб та амфібій.

Бреголі та його команда обрали поширений протизапальний засіб диклофенак, щоб встановити ступінь фармакологічного забруднення в прісноводних екосистемах.

Європейський Союз та Агенство США із захисту навколишнього середовища визначають диклофенак як загрозу навколишньому середовищу.

Ветеринарне його споживання призвело до того, що яструби на Індійському субконтиненті зараз знаходяться на межі вимирання.

Більш ніж 10 тисяч кілометрів річок у всьому світі мають вищу за допустиму концентрацію диклофенаку.

У світі вживають більше двох тонн цього препарату на рік. Кілька сотень тонн залишаються у людських відходах. І лише 7% – відфільтровані очисними спорудами.

20% поглинає екосистема, а решта виходить в океани.

Бреголі та його команда розробили комп’ютерну модель для прогнозування медикаментозного забруднення на основі таких критеріїв, як щільність населення, каналізаційні системи та продаж ліків.

Проте Брегоні каже, що сама технологія нічого вирішити не зможе.

“У 2000 році стічні води стали джерелом забруднення близько 50% річок у світі, ­– зазначає вчена з Вагенінгенського університету Марина Строкаль.

До 2010 року стічні води стали джерелом забруднення майже всіх річок у всьому світі“.

Антибіотики та відходи хімічних речовин також стимулюють розвиток бактерій, стійких до лікарських речовин.

За даними ООН, 70-80% усіх антибіотиків, які споживають люди та домашня худоба (тисячі тонн) врешті потрапляють у природне середовище.

Джерело інформації: zakarpatpost.net