Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

20 лютого, в прес-центрі “Закарпаття” начальник Басейнового управління водних ресурсів р.Тиса Володимир Чіпак і начальник відділу цивільного захисту територіального управління МНС у Закарпатській області Гліб Бурковський розповіли про готовність області до проходження весняної повені та відповіли на запитання журналістів М-студії, 21 каналу, Тиси, Кarpatnews та інших видань.

Як розповів В.Чіпак, весняна повінь цього року має свої особливості. Тривалий час тривав сильний мороз, декілька разів ми мали сильні снігопади. За розрахунками Закарпатського Центру з гідрометеорології снігозапаси становлять 115-120% від норми. Інший фактор – тривалі значні морози призвели до того, що річки області промерзли від верхів’я до низини. Товщина льоду на закарпатських річках – 40-50 см в горах і 15-30 см – в низині. Це – немало, за статистикою, приблизно раз на 10 років. За прогнозами не очікуємо різкого потепління чи опадів, але готуватись потрібно.

На думку водогосподарників, навіть при мінімальній кількості опадів є загроза виникнення льодових заторів. Затор – це небезпечне явище, при якому перекривається русло річки і вода виходить на заплаву, з можливим затоплення угідь або навіть населених пунктів, якщо нема захисних споруд. На основі статистики за багаторічний період ми склали перелік, у який увійшло 85 пунктів потенційних заторів. Ми орієнтували про це і владу, і наші п’ять міжрайонних управлінь (МУВГ), і підрозділи МНС.

Хотілося б звернути увагу і органів комунального господарства, і місцевої влади, і кожного жителя – до пропуску води та льодоходу потрібно готуватися всім, це допоможе запобігти негативним наслідкам повені. Важливо слідкувати за станом мостів, коли почнеться льодохід на річках, регулярно перевіряти і прочищати пропускні труби, шлюзи, канави.

Щодо найбільшої небезпеки, існує перелік 45 населених пунктів, де є потенційні проблеми з береговою ерозією, або підтопленням, або льодовими явищами. Цю інформацію доведено до районних адміністрацій, голови сіл знають про ситуацію.

У нас є значний досвід, відпрацьовані дії цивільно-аварійних бригад, маємо практику використання не тільки державної техніки, а і приватна, комунальної може бути залучена під час надзвичайних ситуацій до аварійних робіт. В області є потужна техніка – 2 екскаватори з видовженою стрілою – 18 і 22 метри, які можуть бути залучені у випадку небезпеки.

Підготовлено до пропуску паводку всі 28 відомчих насосних станцій, побудованих в 60-70 роках. Маємо більше 40 мм води в снігу і коли все буде танути, наше завдання – в найкоротший час запобігти підтопленню, відкачати воду, щоб сільськогосподарники мали змогу вийти на поля.

Надійний захист забезпечують надійні гідротехнічні споруди. Наша протипаводкова Програма в минулому році була відмінена і влита в загальну державну програму. Однак, ми не погодились, апелювали, і зараз знову Програма Тиса є окремим рядком у бюджеті. На жаль, програма не виконується в тому обсязі, який задекларував уряд у 2006 році, але є живою, діючою. З кожним роком збільшується кількість побудованих та реконструйованих споруд. Тільки минулого року побудували 9,5 км дамб, а загалом з 2006 року – більше 125 км., майже 50 км берегоукріплень. Ці споруди і дорогі, і разом з тим повинні бути надійними. Але дуже багато населених пунктів, особливо у гірській частині, все ще залишаються незахищеними. За всі роки свого існування програма виконана лише на 42%. Якщо говорити про план до 2015 року, ще потрібно реконструювати близько 200 км ненадійних дамб. Але наша Програма – комплексна, і головним напрямом програми є акумулювання надлишкової води у сухих гірських ємностях та низинних польдерах. На сьогодні, з 2006 року, на жаль, тільки в стадії проектування 3 сухі гірські ємності і 2 низинних польдери. На жаль, за такого низького фінансування ми не можемо зараз приступити до будівництва. Але в перспективі життя заставить нас це робити. Адже клімат міняється, ми спостерігаємо аномальні явища – згадайте засуху літом, коли 102 дні не було дощу, для Закарпаття – це надзвичайне явище.

В цілому, ми готові до пропуску повені, хоча хотілось би більше аварійного запасу, сучасної техніки, і щоб громадськість більш активно долучалася до захисних робіт.

Як повідомив начальник відділу цивільного захисту Територіального управління МНС у Закарпатській області Гліб Бурковський, налагоджено ефективну роботу Територіального управління МНС України в Закарпатській області, підпорядкованих підрозділів та кризового центру Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса щодо збору, аналізу інформації про паводкову ситуацію та льодові затори і доведення її до керівництва облдержадміністрації та районів. Також уточнено порядок взаємодії управління та структурних підрозділів з усіма органами виконавчої влади, службами та організаціями, в тому числі і з підрозділами Міністерства оборони України, що залучаються на випадок виникнення надзвичайних ситуацій на території області.