Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

В рамках заходів проекту “Підвищення готовності до паводків у Берегівській транскордонній польдерній системі зі спрямуванням на басейн каналу Чаронда-Латориця” HUSKROUA/A/0901/043 щодо покращення управління паводками в басейні каналу Чаронда -Латориця 25-26 січня 2011р. відбулася робоча поїздка українських експертів до угорського партнера Верхнє-Тисайської дирекції водних справ.

Метою зустрічі було ознайомитись та обмінятись досвідом щодо інтегрованого управління водними ресурсами на території спільної Берегівської польдерної системи.

Під час зустрічі експертами було здійснено огляд будівництва протипаводкових споруд на території Берегівської польдерної системи, зокрема ознайомлено з технічними рішеннями будівництва Берегського польдеру, дамби р.Тиса на ділянці Бадалово-Тиводор. Угорські експерти інформували, що відповідно до національної протипаводкової програми вже цього року розпочнуться роботи з будівництва польдеру в регіоні Берег (з акумуляцією 58 млн.м3) та здійснення реконструкції внутрішньогосподарської мережі каналів в рамках проектів, які фінансуються за рахунок коштів Євросоюзу. Це, звичайно, вплине на пропускну спроможність каналів спільної системи. Необхідно зазначити, що заакумульована вода польдеру потім буде відводитись в р. Тису українською територією саме через канал Чаронда-Латориця, тому заплановані в проекті виконання робіт з розчистки каналу Чаронда -Латориця та реконструкції приканальних дамб, є необхідними і важливими заходами для забезпечення протипаводкового захисту обох територій.

Під час огляду протипаводкових споруд цікаво було дізнатись, що згідно проекту разом із будівництвом дамби підрядна організація будує будинок руслового. Ми мали можливість побувати на такому об’єкті і побачити як виглядає такий будинок. Це не тільки житлове приміщення руслового, але і склади запасних аварійних матеріалів, робоче приміщення, а також виділено частину території для ведення господарства. Будівництво таких баз поряд із дамбою є хорошим прикладом, який потрібно наслідувати і у нас, в Україні.

Звичайно, Угорщина планомірно розвиває протипаводковий захист, не тільки в Березькому басейні, але і на іншій спільній Батарській системі. Ще одним цікавим об’єктом протипаводкового захисту було ознайомлення із будівництвом греблі Набрад на Старому Турі, яка виконуватиме не тільки протипаводкову функцію, але і екологічну. Завдяки греблі буде піднято рівень води в посушливий період, що сприятиме збереженню води для риболовлі та інших екологічних цілей.

Враховуючи те, що більшість територій Берегівської польдерної системи в Угорщині є природно-заповідними, то значна частина об’єктів протипаводкового захисту мають і екологічну складову.

В Угорщині намагаються розвивати водний екологічний туризм, який дедалі більше стає популярний серед населення та туристів. Ми побували на одному із таких об’єктів – паромна переправа, яка служить для розвитку водних видів спорту (сплав по річці за допомогою байдарок, каное).

Оскільки, одним із наших завдань було ознайомитись із інтегрованим управлінням водними ресурсами на спільній польдерній системі, то важливим і одночасно цікавим було дізнатись яким чином проходить експлуатація внутрішньогосподарської мережі каналів. Це факт, що більшість каналів на території угорської системи виглядають чистими і охайними. Ми були здивовані, коли дізнались, що все це відбувається не за допомогою використання сучасної техніки, а за рахунок залучення безробітних до робіт з розчистки каналів. Звичайно, нас зацікавив механізм залучення безробітних і яким чином це узгоджується на державному рівні. Виявляється, що цей механізм затверджений на державному рівні і органи місцевого самоврядування Угорщини залучають більше 1000 чол. безробітних до виконання експлуатаційних робіт на внутрігосподарських меліоративних системах. Кожен робітник, який зареєстрований на біржі праці, не отримає грошову допомогу, якщо він її не відпрацював. Отже, він отримує зарплату за виконану роботу, а також має компенсацію за використання своїх засобів (інструментів) для роботи.

Інший цікавий факт, це – діяльність Асоціацій фермерів, створених відповідно до закону Угорщини і, які займаються експлуатацією внутрішньогосподарської мережі окремих місцевих територій. На території Берегівської системи діє декілька таких асоціацій, до яких входять фермери та сільські громади, сплачуючи відповідні внески. За рахунок цих внесків вони наймають безробітних для підтримки каналів в належному стані. Кожна сільська громада відповідає за стан каналів на своїй території, а не водне господарство.

Ось чому канали в Угорщині такі чисті! Це дійсно хороший і виправданий спосіб, який доцільно б запровадити і в Україні. Тому що система відведення надлишкових вод в деяких сільських місцевостях знаходиться в незадовільному стані. І якщо топить село через захаращеність каналів, то не сама громада бере на себе відповідальність за незадовільний стан каналів, а звинувачує в цьому водне господарство. Вважаємо, що цю думку необхідно змінювати, і як в Угорщині саме жителі, асоціації повинні експлуатувати канали сільських територій. Адже, підстава для цього у нас теж є – Закон України “Про асоціації органів місцевого самоврядування”. Згідно з цим законом можна створити відповідний орган і спільно управляти, експлуатувати внутрішні канали місцевих територій, залучаючи кошти місцевого бюджету, фермерських господарств. До речі, на Закарпатті, традиційно, господарі завжди розчищали канали перед своєю хатою, бо вони розуміли, що воді необхідно дати можливість стікати, щоб не затопити господарство в період сильних дощів. Це потрібно пам’ятати!

Підсумовуючи, хочемо сказати, що ця зустріч була плідною і цікавою. Під час зустрічі, ми домовились з угорським партнером організувати тематичний семінар за участі представників угорських і українських органів самоврядування, фермерів та представників влади для обговорення проблемних питань і обміну досвідом щодо покращення експлуатації меліоративних систем в межах територій сільських громад.