Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

13 липня 2011 року в Закарпатському облводгоспі відбулась Стартова конференція проекту “Підвищення готовності до паводків у Берегівській транскордонній польдерній системі зі спрямуванням на басейн каналу Чаронда – Латориця” Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007-2013.

Цей Проект є продовженням попередніх проектів програм Європейського Союзу, діяльність яких була зосереджена на Берегівській польдерній системі і спрямований він на покращення управління паводками в басейні каналу Чаронда-Латориця Берегівської польдерної системи шляхом здійснення його розчистки, реконструкції приканальних дамб та гідротехнічних споруд.

До реалізації проекту залучені Партнери: Верхнє-Тисайська Дирекція з охорони довкілля і водних справ Угорщини, Ужгородське міжрайонне управління водного господарства, Соловківська сільська рада, Червонівська сільська рада та регіональна молодіжна екологічна організація “Екосфера”. Асоційованим партнером проекту є Державне підприємство “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Закарпатської області”.

В Стартовій конференції взяли участь представники Держводагентства України, обласної ради, Ужгородської райдержадміністрації, партнери проекту та інші зацікавлені організації, ЗМІ.

Розпочав роботу Конференції, представивши учасників семінару та порядок денний, керівник проекту – головний інженер Закарпатського облводгоспу Кисіль Олег. У своєму вступному слові керівник проекту звернув увагу присутніх на ті завдання, які були виконані в минулих проектах і дали можливість впровадження цього проекту. Зокрема, в рамках попередніх проектів було розроблено Концепцію розвитку протипаводкового захисту, водного господарства та оновлення заплавних територій в регіоні Берег та басейні р.Боржава, техніко-економічне обґрунтування реконструкції Берегівської польдерної сиситеми, Робочий проект реконструкції Берегівської польдерної системи та зроблено розчистку пілотної ділянки каналу Чаронда-Латориця.

Також керівник проекту зазначив, що майже 80% бюджету проекту направлено на виконання структурних заходів – роботи по реконструкції каналу, закупівлю експлуатаційної техніки для його розчистки.

Оскільки в рамках цього проекту буде продовжено виконання розчистки каналу Чаронда-Латориця, то облводгоспом було запрошено представника інституту, який розробляв робочий проект ознайомити присутніх детальніше із запропонованими технічними рішеннями.

Олексій Кучерявий, головний інженер проекту ВАТ “Укрводпроект”, представив робочий проект реконструкції системи та розчистки каналу Чаронда -Латориця. Так, робочим проектом передбачено розчищення магістральних каналів Чаронда-Тиса, Чаронда-Латориця, Верхньо-Сернянський, Нижньо-Сернянський, Сипа-Чаронда; реконструкція (посилення) дамб магістральних каналів; реконструкція гідротехнічних регулюючих споруд та шлюзів-регуляторів, трубчатих переїздів, водовипусків в тілі дамб, які знаходяться в аварійному стані; реконструкція насосних станцій з переоснащенням існуючих насосних агрегатів на більш потужні; обводнення існуючих староріч і понижень; будівництво сухих польдерів для акумуляції внутрішніх вод при високих паводках і повенях.

Проектом розчистки каналу Чаронда-Латориця передбачено виконати об’єм розчистки каналу 231 945 м3, довжиною 6860 м, що дасть можливість збільшити пропускну можливість каналу до 57,3 м3/с.

Оскільки Берегівська польдерна система є транскордонною для двох держав – України та Угорщини, всі заходи, які відбуваються на українській частині, впливають і на угорську територію. Тому, необхідно спільно виконувати всі заходи, пов’язані з управлінням паводками та водними ресурсами на БПС.

Дойко Іштван, начальник відділу Верхнє-Тисайської Дирекції охорони довкілля і водних справ, ознайомив учасників конференції із виконанням протипаводкових заходів на угорській території спільної БПС. Він зазначив, що щорічно біля 2000 га землі затоплюється в результаті паводків, в 1967 і 1999 роках польдерна система була повністю затоплена великими внутрішніми водами, тому для Угорщини є вкрай важливим виконання протипаводкових заходів з метою відведення внутрішніх вод і захисту від паводків. Планом Вашаргелі, довгострокова програма протипаводкового захисту Угорщини, заплановано будівництво польдерів із загальною акумуляцією 14,5 млн. м3, розчистку 72 км каналів та ін. Наразі, на території Угорщини вже побудовано і введено в експлуатацію два польдера (в р-ні с. Ціганд і м.Сегед), які вже спрацювали під час паводку в 2010 році. А в 2012 р. розпочнуться роботи з будівництва польдеру в регіоні Берег. Звичайно, будівництво польдерів – це сучасний і ефективний спосіб захисту від паводків, але виникають певні труднощі для їх будівництва, оскільки на території БПС є багато природоохоронних зон, що впливають на виконання протипаводкових робіт, необхідно погоджувати їх з природоохоронними організаціями.

Таким чином, пан Дойко зазначив, що вони вже розпочали реалізовувати спільно розроблену Концепцію розвитку протипаводкового захисту, водного господарства та оновлення заплавних територій в регіоні Берег.

Стартова Конференція проекту була продовжена презентацією менеджера проекту Ребрик Світланою, яка інформувала присутніх про Програму, в рамках якої здійснюється реалізація проекту, докладно розповіла про ті завдання, які заплановано виконати протягом двох років упровадження проекту, очікувані результати та особливості реалізації проекту на українській території.

З метою виконання розчистки каналу в рамках проекту буде закуплено спеціальну експлуатаційну техніку (багатофункціональна машина-амфібія Truxor). Також, в проекті заплановано виконати комплекс заходів з метою екологічного оздоровлення системи та економічного розвитку цільової території (обводнення каналів системи, заселення риб-меліораторів для зменшення рослинності каналів, проведення еколого-освітніх акцій та ін.).

Партнери проекту Ужгородське МУВГ та регіональна молодіжна екологічна організація “Екосфера” ознайомили учасників конференції про заходи, які заплановано виконати в рамках проекту.

На конференції виступили також представники Облдержродючість та інституту гідробіології НАНУ, які мали досвід роботи на БПС в минулих проектах.

Під час обговорення цікавим було почути, виступ О.М. Іваницького, який зазначив, що нарешті є можливість крім досліджень, виконувати структурні заходи, проект є дуже потрібним і актуальним. А комплексний підхід до проведення протипаводкових заходів, який включає екологічний і сільськогосподарський супровід проекту є дуже важливим, оскільки іде втручання в існуючу екосистему, тому необхідно проводити як екологічний, так і сільськогосподарський моніторинг.

Учасниками було піднято питання і щодо використання намулу після розчистки для цілей сільського господарства. В результаті було домовлено про розробку рекомендацій щодо використання намулу для сільських рад, проведення громадських слухань найближчим часом, де будуть розглядатися це та інші питання.

Отже, проект розпочав свою роботу, і сподіваємось, що реалізація запланованих заходів проекту не тільки покращить протипаводковий захист території, але й сприятиме розвитку Берегівської польдерної системи з обох боків кордону.