Паводок на Закарпатті. Думка експерта

Декілька днів тому український медіапростір звідусіль майорів різними заголовками: «Жахливий паводок на Закарпатті», «Річка прорвала дамбу», «Закарпаття накрив паводок», «Паводок на Закарпатті: евакуація населення, зруйновані мости та перекриті дороги». Про повінь на Закарпатті дізналася уся Україна, і не тільки.

Так, цієї зими рівень води сягнув історичного максимуму. Підтоплено близько 200 дворів. Через затопленнябули  перекриті дороги, зруйновані мости, близько 12 тисяч людей  лишилися без центрального водопостачання.

Усі говорять про наслідки й підраховують збитки, а ми спробуємо з’ясувати  причини. Про них розкаже еколог Оксана Станкевич-Волосянчук:

«Ліс може затримати 100 мм опадів. Більше, як 100 мм опадів вдень, ліс затримати не може. Отже, якщо опади тривалі та інтенсивні, навіть за наявності лісу, буде формуватися паводок. Звичайно, якщо у горах є ділянки з суцільними зрубами, то ця зрубана ділянка не виконуватиме водорегулюючої ролі. Мають значення також мережа лісових доріг, трелювальних волоків – це ті площі лісу, які також не затримують воду. Чим більш заліснена ділянка та непорушний ґрунт на цій ділянці, тим вона краще виконує водорегулюючі функції».

Як вирішити проблему паводку, аби з року в рік паводок не був наріжним каменем спотикання.Еколог Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що потрібно змінювати підходи як у веденні лісового господарства, і в управлінні водними ресурсами та водоохоронними землями:

«Потрібно більше застосовувати саме вибіркову систему рубок, щоб не залишались ділянки суцільних зрубів. Недопускати великих площ трелювальних волоків і взагалі пускати менше важкої техніки в ліс, застосовуючи повітряно-трелювальні установки. Рекультивовувати волоки після лісозаготівлі, сприяти затримуванню води в лісі під час опадів (існують успішні практики на дослідних ділянках у Перечинському держлісгоспі, цю діяльність здійснює словацький підприємець з Перечина Штефан Вальо). Не допускати забудову заплавних земель, відновлювати прирічкові ділянки, які колись були болотами, мочарами, забезпечували акумуляцію паводкових вод, в деяких місцях відмовлятись від дамб, або розширювати міждамбовий простір там, де це дозволяє ситуація. Долини річок у Закарпатті дуже сильно урбанізовані і це справді проблема, бо люди будуються у недозволених місцях».

25630397_919688544864463_1099654385_n

Марія Кочмарь

Джерело: https://pershij.com.ua

 

Поділитись: