Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

В суботу, 16 грудня, в основному низовинні райони Закарпаття опинились “під водою”.

Як і в ситуаціях з “раптовим” снігом та повенями минулих років, область знову виявилась беззахисною перед обличчям стихії. Цього уік-енду в результаті потужних опадів понад 900 дворогосподарств було підтоплено, заблоковано водяними потоками дороги та траси, затоплено будинки та пошкоджено мости.
В окремих селах на Іршавщині та в Хустському районі навіть довелось евакуйовувати людей через серйозне підняття рівня води: цілі вулиці разом з будинками опинились у водяному полоні. Зокрема в селі Вільхівка Іршавського району рятувальниками було евакуйовано понад 140 місцевих жителів, а в селі Горінчово на Хустщині в безпечні місця відселили дітей.

Чи можемо беззаперечно говорити, що негода застала закарпатців зненацька?
Впродовж цілого тижня метеорологи прогнозували відносне потепління та значні опади в області. Окрім цього, за два дні до початку підйому рівня води в річках БУВР Тиси наголошувало, що 15-16 грудня на більшій частині території Закарпатської області очікуються дуже сильні опади у вигляді дощу, у горах мокрого снігу та снігу. В результаті 16 грудня на річках області експерти прогнозували підвищення рівнів води над поточним.

“…проекту водовідведення немає”
Серед причин катастрофічного паводку на Закарпатті можна вважати й недостатню кількість заходів по недопущенню підтоплень будинків та господарств з боку влади.
Жителі Виноградова нарікають саме на владу, котра завчасно не подбала про включення до генплану забудови проекту водовідведення.
Кожний паводок для людей тут стає справжнім лихом, вони бояться, що після чергового підтоплення, їхні оселі можуть не тільки зазнати серйозних пошкоджень, але й взагалі впасти.

А наразі вони змушені самотужки рятуватися від паводку і збирають підписи під зверненням до влади щодо негайного вирішення проблеми водовідведення від  їхніх жител.
І такою є ситуація в багатьох містах і селах Закарпаття: в Перечині постійно підтоплює міський водозабір, в Ужгороді час від часу “плаває” цілий мікрорайон “Радванка”, а в Хусті проблеми з каналізацією під час сильних злив, тощо.
Багато хто причиною великої води, а як наслідок і підтоплень, називає масову вирубку лісів у Карпатах. Безумовно, зменшення кількості дерев, які б стримували кореневими системами певні об’єми води, дається взнаки. Однак не варто забувати, що на Закарпатті паводки ставались і на початку минулого століття. Для прикладу, така ситуація була характерною для краю в 1930-х роках, коли ці ж самі райони Хустщини, Іршавщини та Виноградівщини були “під водою”. Тому слід враховувати вцілому специфіку гірського регіону: логічно, що  коли в грудні у низовині температура повітря піднімається до +7-8 градусів, то в горах починає танути сніг, якого в цей час уже доволі багато. А якщо додати сюди й співпадіння з сильними дощами впродовж тривалого часу, то неодмінно варто чекати на велику воду й велику біду…

Щодо наслідків закарпатської “мокрої суботи”.

Покищо зарано говорити про точні цифри матеріальної шкоди та фінансових збитків від паводку. Але з упевненістю можна сказати, що піде дуже багато часу на відновлення затоплених водою теплиць на Іршавщині, ремонту доріг, підмитих мостів Воловеччини й Рахівщини а також і ймовірної втрати врожаю на Ужгородщині, Перечинщині, Хустщині, Виноградівщині та інших районах області.
Попереду на Закарпаття очікує пониження температури до -4 градусів за Цельсієм, а що буде тоді з мокрими стінами будинків із саману а також із полями, вкритими водою зпрогнозувати дуже легко. І прогноз цей буде чи не сумніший від картини сьогоднішніх “каналів” на вулицях закарпатських сіл і містечок.
Не варто оминати увагою і дрібних неприємностей, котрі завдав зимовий паводок. Через підтоплення Мукачево, Перечин та інші населені пункти залишились без водопостачання, а на вулицях села Вільхівці посилено працювали поліцейські, з метою уникнення мародерства з евакуйованих будинків.
Отож залишається сподіватись, що велика вода в регіоні швидко піде на спад, а з негараздами вдасться легко впоратись – довести до належного стану дамби, укріпити береги річок, спроектувати чи вдосконалити існуючу систему водовідведення в містах і селах.

Джерело інформації: Голос Карпат