Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

12-13 квітня в конференц-залді Закарпатського облводгоспу було проведено ще один “тисайський” захід – заключний семінар проекту ПРООН/ГЕФ по р. Тиса для зацікавлених організацій під назвою “Уроки щодо сталості та перенесення досвіду управління земельним/водним господарством, набуті в Проекті ПРООН/ГЕФ по р. Тиса”.

У семінарі прийняли участь представники національних органів влади та регіональних управлінь водного господарства, охорони навколишнього середовища, обласного центру з гідрометеорології, експерти Робочої Групи по р.Тиса МКЗД, представники органів місцевого самоврядування, міжнародних, національних та регіональних організацій.

Завданням даного семінару стало представлення усім зацікавленим організаціям важливих результатів, яких досягли експерти Робочої Групи по р. Тиса та Проекту ПРООН/ГЕФ:

– Прийняття Інтегрованого Плану управління басейном р. Тиса, який поєднує принципи належного управління земельними та водними ресурсами, спрямований на питання кількості та якості водних ресурсів

– Досягнення домовленості на зустрічі на рівні Міністрів щодо скоригованого Меморандуму про порозуміння з питань р.Тиса, що окреслює майбутні пріоритети та очікувані результати Тисайської Групи МКЗД

– Прийняття статусу “спільного спостерігача” між Карпатською Конвенцією та МКЗД

– Схвалення проекту-продовження, зосередженого на конкретних завдання, що стосуються питань басейну р. Тиса згідно Плану інтегрованого управління басейном р.Тиса, який знаходиться під егідою Єврокомісії.

Керівник проекту ПРООН/ГЕФ по р. Тиса Пітер Веллі презентував діяльність проекту, мета якого – розпочати впровадження принципів інтегрованого управління водними ресурсами, перевіривши нові підходи в управлінні водно-болотними угіддями та заплавами на прикладі демонстраційних проектів. Двома основними компонентами проекту були підтримка розробки плану інтегрованого управління водним басейном та впровадження демо-проектів. Партнерськими організаціями виступили Міжнародна комісія із захисту р.Дунай, Європейська Комісія, Генеральний Директорат з питань екології в Європейській Комісії (DG ENV), Екологічна програма ООН – Тимчасовий Секретаріат Карпатської Конвенції (ООН) ПРООН.

Особливу зацікавленість викликали три демо-проекти, які представляли відповідні менеджери проектів. Перший під назвою “Більше простору для води в басейні р.Бодрог” впроваджувався в Словаччині та Україні, одним із важливих результатів якого стала розроблена спільна транскордонна стратегія для басейну р.Бодрог. В проекті також застосований підхід “надання більшого простору воді” з метою попередження шкоди від паводків, яка полягала у відновленні та приєднанні водно-болотних угідь, що дозволяє надати тимчасовий простір для акумуляції води під час паводків.

Другий демо-проект під назвою “Вибрані заходи щодо інтегрованого управління земельними та водними ресурсами в басейні Верхньої Тиси” викликав велике зацікавлення, оскільки є дуже актуальним для Закарпаття. Цей проект впроваджувався на території двох громад сіл Великий Бичків в Україні та Бочков-Маре в Румунії. Мета проекту – застосування інноваційних та економічно-доцільних рішень для вирішення типових екологічних проблем заплавних територій Верхньої Тиси. Проект складався з багатьох компонентів, одним з основних є покращення системи управління побутовими відходами. Було організовано просвітницьку екологічну компанію і проведено велику роботу по залученню місцевих жителів до вирішення цієї проблеми, також запроваджено систему селективного збору та утилізації ПЕТ-пляшок, для чого закуплено контейнери і прес для пластику. І показником успіху є чисте довкілля села, яким можуть насолоджуватися зараз і гості, і жителі. Крім цього, проект покращив протипаводковий захист, побудувавши прості, але ефективні гідротехнічні споруди для вловлювання твердого стоку та сміття. Були розроблені карти зон та ризику затоплення для різних сценаріїв згідно вимог Паводкової Директиви ЄС, які дозволять приймати оперативні управлінські рішення під час паводків. Для місцевої школи-інтернату за підтримки Рахівської райдержадміністрації (50% співфінансування) були встановлені споруди біологічної очистки стічних вод, що дало змогу зменшити забруднення річки. Вперше експертами національного Інституту гідробіології розроблена методологія відновлення середовища проживання для гірських потічків і проведене зариблення річковою фореллю. Ще одним результатом є відновлення роботи гідрометеорологічної станції на р.Шопурка, дані якої наразі доступні в режимі реального часу.

Третій демо-проект під назвою “Програма інтегрованого розвитку земельних ресурсів для покращення ефективності землекористування та управління водними ресурсами” впроваджувалася в Угорщині, Румунії та Сербії.

Результати всіх демонстраційних проектів стали важливим кроком на шляху до перегляду традиційних підходів в управлінні різними галузями діяльності та формуванні збалансованих підходів до Плану інтегрованого управління басейном р.Тиси.