Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Тиса має свій проект

В Ужгороді, в приміщенні Закарпатського облводгоспу, під головуванням директора Департаменту міжнародного співробітництва, інвестиційного розвитку та з питань європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України В’ячеслава Толкованова відбулося виїзне розширене засідання міжвідомчої робочої групи з питань реалізації Ініціативи щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса. Його учасниками були керівники та провідні спеціалісти Міністерства економіки, Мінприроди, МНС, Держводгоспу, обласної ради та обласної державної адміністрації, ряду обласних управлінь, а також Директор Департаменту просторового планування інституту ВАТІ Угорської Республіки, керівник проекту TIСAD Аннамарія Гьонз.

Головними темами обговорення стали проблемні питання виконання державної та регіональної програм протипаводкового захисту в басейні річки Тиса та презентація транскордонного проекту TICAD.

Вітаючи учасників засідання, голова обласної ради Михайло Кічковський, відмітив перехід міжвідомчої робочої групи до практичної роботи з впровадження Ініціативи щодо сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса на загальнодержавному та регіональному і місцевому рівнях.

” Прийняті у 2003 році в Любляні Декларація та Програма дій з сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса служать важливими документами для налагодження міждержавної та міжрегіональної співпраці в цьому регіоні. На їх виконання зорієнтована і схвалена обласною радою у 2006 році Регіональна стратегія развитку Закарпатської області до 2015 року, у якій заходи по формуванню конкурентної економіки тісно пов’язані з заходами развитку просторової збалансованої виробничої і соціальної інфраструтури, поліпшення якості життя людей і якості навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, попередження техногенних аварій, створення ефективної системи контролю за охороною природних ландшафтів на ділянках, які мають екологічну та історико-культурну цінність. І сьогодні разробка конкретних проектів развитку окремих територій здійснюється з врахуванням саме цієї стратегії розвитку.

Для органів виконавчої влади і територіальних громад області пріоритетним завданням соціально-економічного та просторового розвитку на наступні 10-20 років є перетворення карпатсько-притисянського регіону, його інфраструктури в туристичний і рекреаційний центр для оздоровлення людей. У цьому напрямку здійснено просторове планування розбудови полонини Рівна та Боржавських полонин, де передбачено створити нові туристично-рекреаційні комплекси європейського зразка. Лише за останні два роки введено в дію більше 40 таких об’єктів.

Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст і сіл “Діпромісто” спільно з словацькими колегами здійснена велика за обсягом і за своїм значенням робота “Спільний проект містобудівного розвитку транскордонного регіону Україна-Словаччина”. Розробляється Концепція спільного розвитку прикордонних територій України та Угорщини. Але цілісного комплексного проекту сталого розвитку басейну ріки Тиса у нас нема.

При цьому, зазначив голова обласної ради, питання сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса є широким і багатогранним. Тут мають місце комплексні виклики екологічного, економічного, інфраструктурного та соціального характеру, які вимагають застосування транснаціонального підходу до їх вирішення. Так, цей басейн потерпає часто від повеней. За останні 10 років тут відбулося 3 руйнівних повеней. Останнім часом активізувалися зсувні та ерозійні процеси. В ряді місць склалася надзвичайно загрозлива для життя людей ситуація. наприклад, у селищі Солотвино, де в разі продовження неконтрольованого розвитку карстових процесів є реальна загроза локального землетрусу техногенного походження. Це вимагає внесення корективів у просторове планування як території області в цілому, так і конкретних населених пунктів.

Значні проблеми сталого розвитку у басейні Тиси створює ТОВ “Закарпатполіметали”. Внаслідок неналежного інвестування у грудні 2006 року підприємство припинило виробничу діяльність. В той же час тут накопилась величезна маса відвалів гірських порід золотополіметалевого родовища, які створюють екологічну небезпеку не тільки для жителів навколишніх населених пунктів, а й для значного притисянського регіону. Однак протягом тривалого часу адекватної реакції на цю небезпеку з боку Міністерства промислової політики нема.

Для Закарпаття вкрай важливим є послідовне виконання державної та регіональної комплексних програм протипаводкових і протизсувних заходів у басейні ріки Тиса на 2006-2015 роки.

Враховуючи те, що питання сталого просторового розвитку у басейні ріки Тиса носять транскордонний характер, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування області приділяють значну увагу міжрегіональному та транскордонному співробітництву. Зараз над їх розв’язанням активно співпрацюють органи виконавчої і самоврядної гілок влади Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Ці питання знаходяться в центрі уваги Ради Міжрегіональної асоціації “Карпатський Єврорегіон”. Враховуючи, що ті чи інші проблеми у басейні ріки Тиси починаються з Карпат, українська делегація в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, представники сусідніх країн нині активно працюють над підготовкою проектів Резолюції та Рекомендації цієї структури Ради Європи про сталий розвиток Карпатського регіону в цілому, прийняття яких передбачається у 2010 році. З цього питання на квітень 2010 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 936-р, готується міжнародна конференція “Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи”.

Прийняття зазначених документів сприятиме здійненню єдиної стратегії об’єднання зусиль країн Європи на державному, регіональному і місцевому рівнях навколо вирішення як екологічних, так і тісно пов’язаних з ними багатьох соціально-економічних проблем сталого розвитку гірських територій Європи і Карпатського регіону, басейну ріки Тиса.

Нові можливості у вирішенні цих питань покликаний відкрити транскордонний проект TICAD, презентацію якого зробила директор Департаменту просторового планування інституту ВАТІ Угорської Республіки, керівник проекту Аннамарія ГЬОНЗ. Розроблений на основі Ініціативи СЕМАТ щодо сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса. Проект охоплює прикордонні території України, Угорщини, Румунії та Словаччини. Його реалізація розрахована до 2012 року з бюджетом 4200 млн.євро. Партнерами проекту є 15 учасників, серед яких міністерства та агенції регіонального розвитку зазначених країн, науково-дослідні установи і організації. Завдання проекту – провести аналіз та оцінку соціально-економічного, екологічного стану басейну ріки Тиса і виробити рекомендації для державного та регіонального рівня щодо стратегії розвитку цієї території.

З боку України партнером проекту виступає Агентство регіонального розвитку “Закарпаття”, що є недостатньо для ефективної участі в реалізації передбачених проектом заходів, оскільки воно не може виступати їх безпосереднім виконавцем, а лише координатором. При цьому даний проект підпадає під 10-відсоткове правило, за яким фінансування на Україну може здійснюватися лише за наслідками виконання заходів.

Таким виконавцем проекту міг би стати ДП “Український науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто”. Його представники Володимир Токар та Олена Малишева, які взяли участь у обговоренні презентації проекту, запевнили, що їхній колектив має великий досвід в реалізації подібних проектів і готовий включитися в реалізацію TIKAD.

За наслідками обговорення вирішено запросити керівника проекту в Мінрегіонбуд України для обговорення практичних завдань його реалізації, підготовки відповідних угод та процедур з виконавцями.

ДП “Український науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто” рекомендовано взяти участь у аукціоні з визначення виконавців проекту, а представнику Мінекономіки Валерію Бессарабу доручено вияснити механізм сприяння реалізації цього проекту на національному рівні.

Про стан виконання державної та регіональної програм протипаводкових заходів у Закарпатській області учасників засідання інформував виконуючий обов’язки начальника Закарпатського обласного управління меліорації і водного господарства Державного комітету України по водному господарству Олег Кисіль. Він зазначив, що в області здійснюються “Державна програма комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2006-2015 роки”, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 №130. Вартість передбачених нею заходів складає 2472 млн грн. Їх реалізація дасть змогу захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об’єктів, 200 тис. гектарів сільськогосподарських угідь і створить безпечні умови проживання населення та ведення господарської діяльності. За період 2006-2008 років на виконання заходів Програми з державного бюджету виділено 276,7 млн грн, або 74,3% від передбаченого Програмою. На 2009 рік із передбачених 214,4 млн грн виділено 164 млн. грн.

Крім того діє регіональна програма, яка передбачає здійснення заходів на малих річках і потічках: укріплення берегів, очищення русел тощо. Торік таких заходів за рахунок місцевих бюджетів проведено на 8 млн. грн. Також залучено 3,8 млн. грн.. міжнародної технічної допомоги. Крім того реалізуються 2 міжнародні проекти : “Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р.Тиса” та “Поліпшення протипаводкового захисту та екологічної ситуації на українсько-румунській прикордонній території”, що фінансуються за програмами Сусідства “Угорщина-Словаччина-Україна” та “Румунія-Україна” Європейської комісії.

Також слід зазначити, що виконавцями державної протипаводкової програми крім організацій Держводгоспу, є також структури Міністерства транспорту і зв’язку України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та ряду інших відомств. Однак по їх лінії ці заходи не фінансуються зовсім.

Заступник голови міжвідомчої робочої групи В’ячеслав Толкованов і присутні на засіданні представники Мінекономіки та Мінприроди звернули увагу на необхідність пошуку нових джерел фінансування транскордонних проектів. У проекті Держбюджету – 2010 на це передбачається відповідна субвенція регіонам. Ці питання будуть обговорені і на міжурядових комісіях. Однак слід підвищити роль і активність територіальних громад та регіональних влад. Тим більше, що з наступного року левова частка коштів екологічного збору та інших бюджетних призначень залишатиметься саме в них. І підтримувати слід проекти, які уже пройшли експертизу.

Тому робоча група рекомендувала обласній раді та облдержадміністрації розглянути питання щодо фінансування Агентства регіонального розвитку “Закарпаття” і заходів з реалізації проекту TIKAD. Також рекомендовано Міністерству регіонального розвитку та будівництва України спільно з керівництвом проекту вивчити питання щодо залучення до його реалізації інших можливих учасників.

Іван Діус