Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

6 травня у приміщенні Українського інформаційного агентства «Укрінформ» відбулась прес-конференція Голови Державного комітету України по водному господарству Василя Сташука на тему: «Протипаводковий захист в Україні: сучасний стан, перспективи».

Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на 27 відсотках території України (165 тис. кв. кілометрів), де проживає майже третина населення. У країні практично не існує жодної території, де б не відчувався час від часу негативний вплив паводків і повеней. Найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат. Населення і економіка країни зазнають при цьому значних збитків.

Наукове обґрунтування Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет, що була затверджена постановою Кабінету Міністрів базується на детальному аналізі причин та наслідків паводків і повеней на річках Прикарпатського регіону. Вивчено та узагальнено світовий і вітчизняний досвід щодо методів і способів захисту від шкідливої дії вод. Враховуючи сучасні світові тенденції – протипаводковий захист спрямований на користь управління паводковим стоком, саме тому у Програмі генеральним напрямком у розв’язанні проблем боротьби з паводками прийнято комплексний підхід: регулювання паводкового стоку за допомогою спеціальних протипаводкових ємностей, польдерів, що уповільнюють швидкості руху вод на основних притоках річок у поєднанні з регулюванням русел, посиленням системи протипаводкових дамб, проведенням лісозахисних, протиерозійних і протиселевих заходів у гірській частині, а також забезпечення захисту від шкідливої дії вод містобудуванні, землевпорядкуванні, створенні інфраструктури. В цілому у нормальних умовах протипаводкові ємності утримуються порожніми і починають діяти лише в періоди високих паводків повторюваністю від одного разу в 10 років до одного разу в 100 років. Таким чином, дані ємності дають змогу трансформувати витрати води 1 % забезпеченості до рівня витрат 10 % забезпеченості. Всього для розв’язання проблеми протипаводкового захисту необхідно побудувати 101 протипаводкову регулюючу споруду, з них у басейні Дністра – 61, Прута – 31 та Сірету – 9.

Крім того, Уряд невідкидає варіант точкового відселення мешканців та винесенні об’єктів виробничої сфери за межі територій можливого затоплення. Оскільки при реалізації програми, можливо, і економічно доцільніше буде здійснювати точкове відселення, а ніж проводити захисні роботи. Іншими словами Програма дає чіткі та конкретні відповіді на „поставлені стихією” завдання.

Водогосподарськими організаціями Комітету у регіонах, що постраждали проводились відновлювальні роботи на 185 об’єктах, у тому числі в Івано-Франківській області – на 106 об’єктах. Загальна вартість виконаних відновних робіт, що фінансувалися за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету склала понад 359 млн.грн. Держводгосп повністю розрахувався з підрядними організаціями за виконані роботи.

Довідково: До розробки проектно-кошторисної документації було залучено понад 200 кваліфікованих фахівців-проектувальників з 7 проектних установ, якими опрацьовано 226 проектних рішень. На об’єктах протипаводкового захисту щоденно працювало понад 3 тис. працівників водогосподарських і будівельних організацій та більше 1,5 тисячі спеціальних машин і механізмів, залучалось 90 підрядних будівельних і спеціалізованих організацій.

На даний час у 6-ти областях, що постраждали у наслідок стихії Комітетом на відомчих протипаводкових об’єктах проведено роботи з:

– регулювання русел річок – 26 км;

– берегоукріплення – 25 км;

– водозахисні дамби – 28 км;

– гідротехнічні споруди – 52.

Введені в експлуатацію приймальними комісіями об’єкти дали змогу захистити від шкідливої дії паводкових вод 144 населених пункти, де мешкає понад 270 тис. жителів.

Першочерговим на думку комітету також є створення автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи АІВС “Прикарпаття”, аналогічна система АІВС «Тиса» вже діє в Закарпатті. На гірських річках Закарпаття встановлено 40 гідрометеорологічних постів, які в автоматизованому режимі кожні 15 хвилин передають в центр, що знаходиться в Ужгороді, інформацію про опади, рівень річкової води інші кількісні та якісні параметри поверхневих вод. Відповідні служби оперативно приймають управлінські рішення щодо безаварійного пропуску паводків. Торік таким чином вдалося завчасно попередити населення Закарпаття про два досить значні паводки і вжити необхідні заходи щодо захисту від затоплення. Це міжнародний проект (система має модемний зв’язок з угорськими спеціалістами) заслуговує на велику увагу як приклад науково-технічного забезпечення управління водними ресурсами.

Виконання заходів, передбачених Програмою дозволить створити у Карпатському регіоні надійний комплекс захисту від шкідливої дії вод і у першу чергу, територій населених пунктів. Для її реалізації необхідно постійно нарощувати обсяги фінансування, насамперед для попередження збитків, які можуть бути нанесені високими паводковими водами у гірській місцевості. Як показує практика, вкладання у попереджувальні заходи із захисту від шкідливої дії води однієї гривні, дає можливість уникнути збитків від 7 і більше гривень.

Прес-служба

Держводгоспу України