Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Тим більше, саме в цей період рік тому велика вода наробила суттєвої шкоди у населених пунктах району. Що зроблено для того, щоб минулорічна ситуація не повторилася, та чим може обернутися сезон дощів для Тячівщини – на ці та інші питання відповідає начальник Тячівського МУВГ Сергій Стойка.
Сергію Степановичу,  розкажіть, чи всі наслідки минулорічної повені на сьогодні   ліквідовано?

Тячівське МУВГ – найбільше в Закарпатській області по території, адже у зону діяльності входять два найбільші райони – Рахівський і Тячівський. Управління обслуговує 76 кілометрів дамб, 112 км берегоукріплень, 27 гідроспоруд і 5 автоматизованих станцій, які слідкують за рівнем води.

Наразі у зв’язку з тим, що фінансування протипаводкової програми «Тиса» припинилося, гідроспоруди у плачевному стані: маємо 22 проблемні ділянки у Тячівському та 19 – у Рахівському районах.

Після листопадового паводку 2015 року на території Тячівського району були пошкоджені ділянки берегоукріплень на 4-х об’єктах, які потребували першочергових невідідкладних заходів, – у Руській Мокрій, Калинах, Нересниці та Біловарцях. Ці роботи були завершені вчасно. Зокрема, у Біловарцях за короткий термін Тячівське МУВГ освоїло 231 тис. грн. державних коштів. Тут укладено 532 кубометри каменю, підмив дамби ліквідований. Під час паводку у січні цього року ця споруда пройшла перевірку і захистила село від води.

За рахунок коштів, виділених Тячівською РДА, першочергові аварійні роботи проведено у Руській Мокрій, де розчищено русло ріки Мокрянка та відновлено тіло дамби. Виконано роботи по ще одному об’єкту біля школи, які фінансувалися у розмірі 600 тис. грн. з обласного бюджету. Роботи на цій ділянці завершуються.

У Калинах відновили ділянку, де був промив дамби протяжністю 208 м. Першочергові аварійні роботи завершені, але потрібно дофінансувати кріплення даної споруди. На даний момент вона виконує функцію захисту, але не в повному обсязі.

Повністю закінчені роботи у Нересниці, де також був великий розмив дамби. Тут зроблено регуляцію русла ріки Тересва, але теж потрібне кріплення.  Поки можливості закріпити ці об’єкти, щоб вони відповідали усім нормам, немає. Тому зараз їх можна назвати «гігантами на глиняних ногах».

Наразі розпочався ремонт берегоукріплень в Усть-Чорній – ділянка при в’їзді у селище довжиною 96 метрів буде кріпитися та проводитимуться руслоочисні роботи.  На це з обласного бюджету виділено 1,1 млн. грн. Виконувати роботи буде «Хустська ПМК-240». Техніку для цього вони вже перекинули.

Чи є наразі можливість спрогнозувати паводок?

Мало хто знає, що лише в Закарпатті за кошти Євросоюзу створено єдину в Україні автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему «Тиса». Завдяки їй ми оперативно знаємо рівні води, ситуацію на річках при паводках і межових рівнях. Упродовж 15 років дана система попереджає нас про підняття рівнів води. Зараз ця унікальна система за підтримки Держводагентства Угорщини проходить реконструкцію. Так, оновлено автоматизовані станції на Рахівщині, пошкоджені паводком 2015 року, – у Рахові, Лугах, Великому Бичкові. У Тячівському МУВГ за кошти Євросоюзу у 2010 році обладнаний диспетчерський пост. Оновлення даної системи дасть можливість прогнозувати зони затоплення при проривах і пошкодженнях дамб. Тож будемо володіти ситуацією по кожному населеному пункту. Це дуже потрібне для нас вдосконалення, яке дає змогу ефективніше і швидше попереджати населення і реагувати на ситуації.

Хоча при паводках ми вже тільки констатуємо факти, і наша допомога зводиться до мінімуму. Дамби необхідно готувати, коли сухо. На жаль, фінансування на це немає. Також розглядається питання про відновлення лабораторії якості води на автоматизованій станції у Тячеві. Варто зазначити, що цей об’єкт, побудований 2002 року, більш, ніж вдесятеро дорожчий, ніж гідропости. Зараз лабораторія не працює. Ми маємо намір її відновити, щоби проводити експрес-аналіз води. Тому зараз на міжнародному рівні постало питання відновлення двох лабораторій – у Діловому і Тячеві.

Наш район – один із паводкоформуючих. Тому-то угорці і звертають увагу на те, щоб забезпечити у нашому управлінні роботу автоматизованих станцій. До слова, ще одна така станція буде встановлена за кошти Євросоюзу нижче моста поблизу с.Колодне. Адже при проходженні минулорічного паводку виникла небезпечна ситуація, коли на греблі Теребле-Ріцької ГЕС у Вільшанах сталася ситуація з переливом греблі. Через це пошкоджено берегоукріплення у Драгові, зруйновано напівзагати у Чумальові. Нова станція буде контролювати рівень води у р.Теребля, щоб у випадку прориву греблі ми могли швидко зреагувати і попередити населення. Тому що в такому разі села Тереблянської долини – Дулово, Теребля, Буштино, Руське Поле – потрапляють у зону затоплення.

Які ділянки становлять найбільшу загрозу для населених пунктів Тячівського району при можливому паводку?

Занепокоєння викликає верхній кущ – Руська Мокра, Усть-Чорна, Дубове, Калини, Ганичі, Вільхівці. Сильна загроза знесення дороги є в Усть-Чорній, оскільки з 15 проектів, які ми підготували на замовлення Закарпатської ОДА, фінансуватися може тільки один, найнебезпечніший, – в смт Усть-Чорній. За 500 метрів нижче селища при паводку можливе повне руйнування дорожнього покриття. Зараз розглядається питання, що робити з тією ділянкою. Є один розмив берега вище Красної, але він більш-менш контрольований. У Дубовому потрібно завершити будівництво дамби: вона є у верхній і нижній частині селища, а у  середній – відсутня.

Щодо Дубового, хотів би звернути увагу: будуємо дамби, дивимось за річками, а вони захаращені сміттям. Зокрема, з приводу стихійного сміттєзвалища біля автомобільного моста листи направлялися селищному голові, але жодних заходів не вжито. Хоча за законом саме органи місцевого самоврядування несуть повну відповідальність за стан довкілля.

Також катастрофічна ситуація зі сміттям у с.Калини. Мало того, що нижче автомобільного моста, в районі очисних споруд, є розмив дамби довжиною близько 60 метрів, так ще й підприємці-лісопереробники практично знищили гідроспоруду, возячи по ній ліс. Дамба завалена тоннами сміття, так що техніка до неї немає доступу. Ми цілий рік говоримо про це з екологічною службою, сільським головою, але безрезультатно. Хоча найбільші суми грошей були освоєні саме у Калинах, береги річки тут у жахливому стані, масові стихійні сміттєзвалища. Вихід тут один: треба викликати екологів і хай наводять там порядок. Тим більше, що 15 листопада до нас приїжджають угорці. Вони хочуть оглянути об’єкти, знищені паводком 2015 року, які потребують першочергового відновлення. Розглядається питання про те, що вони візьмуть на дофінансування ці об’єкти.  Але як показати їм Калини? Вони ж скажуть, що там нереально щось зробити.

А от у Нересниці – навпаки: сільський голова Василь Гасинець організував три суботники. Люди очистили всю територію біля річок,  і стежать, щоб там було чисто.

Крім того, проблеми є в районі вулиці Гагаріна у Ганичах, де у 2010 році через судові процеси не дали добувати 260 метрів дамби. Зараз там є загроза підтоплення 25 будинків.

Що робить районна влада для того, щоб убезпечити мешканців району від стихії?

Якщо у попередні роки для цього виділялися мізерні кошти, то в цьому році було виділено і профінансовано у повному обсязі близько 800 тисяч гривень з районного бюджету, за що подяка РДА та районній раді. Ці кошти пішли на захист дороги у с.Кричево, регуляцію і розчистку русла на двох ділянках у с.Вонігово (першу ділянку розчистили, виконуються роботи на другій). Тут на ділянці 140 м відновили старе русло і відвели воду від села. У Ганичах було зроблено захист дворогосподарств, де було укладено напівзагати з 300 кубометрів каменю. Планується, що на Ганичі виділять ще додатково кошти, що дасть можливість закрити іще одну небезпечну ділянку.

Є проблема у Вільхівцях. Минулого року тут заборонили проводити руслоочисні роботи підприємцю, який виготовив проект. І наразі загрозу для села становлять два острови з наносів загальним об’ємом понад 200 тисяч кубометрів. Це розділило річку на два рукави і цим самим збільшило навантаження на правий і лівий береги ріки Тересви – і на Терново, і на Вільхівці. А у Вільхівцях зруйновані і пошкоджені, в загальному, близько 230 метрів берегоукріплень. Так що при паводку ріка може зачепити Вільхівці і Добрянське. Є загроза і в Бедевлі. Але, на жаль, на наші неодноразові звернення до державних органів влади програма протипаводкового захисту не фінансується.

Навесні «ПМК-240» завершила об’єкт при в’їзді в Тячів, розроблений ще у 2010 році, і нам пообіцяли профінансувати 2,7 млн. з Держбюджету, а потрібних для повного завершення близько 500 тис. грн. дофінансувала би Тячівська об’єднана громада. Але фінансування з Держбюджету так і не поступило. Без цього Тячівська громада не може освоїти виділені гроші.

Наскільки  органи місцевого самоврядування готові до можливого паводку?

У всіх сільських та селищних радах, де є річки, повинні бути аварійні бригади. Наше управління, де є дві аварійні бригади і закріплені об’єкти на території двох районів, може допомогти, але захистити всі населені пункти в зоні ризику не в змозі. Перелік необхідного на випадок паводку був доведений до всіх сільських, селищних, міського голів, населені пункти яких знаходяться у зоні ризику. На жаль, не всі на це реагують. Згадаємо паводок 2015 року: тоді у Калинах сільська рада взагалі не була готова до паводку. Хоча ми їх за 10 днів попередили про підняття рівня води. Але коли вода прибула, крім нашого оглядача, який першим побачив, що дамба руйнується, на місці не було нікого. Сільському голові неможливо було додзвонитися, у сільраді – теж нікого. Довелось опівночі піднімати районних депутатів. Аварійні запаси, які мали би знаходитися у селі, треба було возити з Тячева за 30 км, тим часом місцеві мешканці були вкрай деморалізовані і взагалі на нас не реагували. Ніхто навіть допомогти не хотів. Якби працювала аварійна бригада, дамбу можна було б врятувати. А от у Руській Мокрій, де була набагато гірша ситуація, сільський голова спільно з громадою захистили дамбу від прориву, і збитків населенню не було. Завжди була готова підставити плече і Тячівська міська рада.

Водники Тячівського МУВГ готові зустріти паводок: у нас готові насосні станції, повністю укомплектовані аварійні запаси. Усе, що від нас залежить, ми зробимо, але при виникненні надзвичайних ситуацій надіємося на допомогу органів місцевого самоврядування.

Дякую за розмову.

Інтерв’ю вела Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua

Джерело інформації: