Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Щорічно наприкінці червня у 14 країнах басейну річки Дунай під егідою Міжнародної комісії з захисту цієї дивовижної, інтернаціональної річки відзначається спільний пан-європейський захід – День Дунаю.

Цьогоріч святкування відбулося в с. Галабор (з української сторони) та в с. Тисакород (з угорської сторони) на Тисі, у гирлі річки Тур. По обидва береги – сцени, виставкові палатки, по святковому одягнуті художні колективи та у повному спорядженні рятувальники й водолази.

Паспортний контроль з обох сторін не заважав людям спілкуватися, обмінюватися думками, мріями, а вони – земні: будувати добросусідство без кордонів .

Тимчасовий понтонний міст символізував загальнотисайське єднання, засвідчити та зміцнити яке прийшли представники двох братніх країн.

Серед поважних гостей – заступник державного секретаря з питань зайнятості та водного господарства МВС Угорщини Гоффманн Імре, генеральний директор Головного державного управління водного господарства Угорщини Шомйоді Балаж , заступник генерального директора Головного державного управління водного господарства Угорщини Ланг Іштван, виконавчий секретар Міжнародної Комісії із захисту річки Дунай Завадський Іван.

З української сторони – виконувачка обов’язків голови Державного агентства з водних ресурсів України Ірина Овчаренко, менеджер проектів сектору “навколишнє середовище” представництва ЄС в Україні Олександр Клітко, заступник Уповноваженого уряду України з питань водного господарства на прикордонних водах з Угорщиною Вячеслав Розгон, голова ОДА Геннадй Москаль та голова облради Михайло Рівіс, начальник відділу зовнішніх зв’язків, міжнародної технічної допомоги та протоколу виконавчого апарату облради Василь Маковський, дипломати.

Пересувалися учасники свята через Тису моторними човнами та байдарками. Міцно прикріплена баржа була залою перемовин. Тут офіційні особи виголошували промови. Підкреслювалось, що Дунай є другою найдовшою річкою Європи і єдиною в світі, басейн якої розділено між 19-ма країнами, об’єднуючи цим 81 млн. людей. Його довжина — 2 960 км, а на українській ділянці — 170 км.

Згадувалася підписана унікальна міжнародна Конвенція про захист ріки Дунай, в рамках якої йдеться про спільні заходи щодо захисту річки та її басейну проти забруднень, та в цілях сталого водного господарювання.
Наголошувалось, що одним з найбільших досягнень останніх років була розробка спільної українсько-угорської протипаводкової програми розвитку, яка визначає рамки розвитку системи захисту Верхньої Тиси в довгостроковій перспективі. Цій програмі передувала довга і копітка робота фахівців щодо визначення та узгодження спільного розрахункового рівня паводків на українсько-угорській прикордонній ділянці р. Тиса для забезпечення рівноцінного захисту прикордонних територій обох країн. Вона відповідає національним правовим нормам, враховує попередні дослідження та розробки, пов’язана зі спорудами, побудованими по обидва боки кордону протягом останніх років і відповідає принципам Паводкової Директиви ЄС.

– Ми відчули ті прогалини, які були викликані відмінністю висот дамб під час історичних паводків 1998, 2001 рр., коли були затоплені значні рівнинні території, – зазначив Вячеслав Розгон у ході конференції та додав: – Нова єдина крива вільної поверхні поставила перед нами нові завдання щодо посилення дамб, реконструкції каналів та гідротехнічних споруд, а також вказала на вагомість розвитку активного захисту – будівництва протипаводкових ємностей і польдерів.

Успішним прикладом міжнародного співробітництва є експлуатація з 2001-го року спільної автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи прогнозування паводків та управління водними ресурсами. Висока ефективність системи була доведена під час потужних паводків 2008 – 2010 років. За допомогою автоматизованої системи збільшено час необхідний для прийняття управлінських рішень майже у 4 рази, розширено зони спостережень, збору і обробки інформації з районів інтенсивного формування паводкового стоку.

А тим часом висоповажні представники свята оглянули угорську польдерну систему для відведення води під час паводків, які в пікові підйоми води спроможні затримати та понизити рівень води в Тисі до двох метрів. Після чого ознайомились з виставкою «Музей Дунаю», де були представлені спільна протипаводкова програма розвитку Верхньої Тиси, водогосподарські ремесла, експлуатаційна техніка тощо.

Не обійшлося і без культурно-розважальних заходів. Вони були насичені виступами художніх пісенних і танцювальних колективів. Для дітей діяла спільна акції «Тисянська риба бажань». Діти з обох країн розмальовували гіпсові рибки, після чого обмінялися символами свята.

Учасники святкового дійства мали змогу відвідати намети один одного, скуштувати страви, обмінятися контактами та поділитись враженнями про День Дунаю.

На завершення голова Закарпатської облради Михайло Рівіс сказав:
– Це свято є символом партнерства і добросусідства великої родини народів, що проживають на берегах великої європейської ріки. Воно дає нам ще один привід оцінити зроблене, накреслити перспективу співробітництва у важливій галузі, привернути уваги до річки, ресурсами якої щодня користуються мільйони людей багатьох держав, часто завдаючи їй шкоди. Тут зібралися фахівці, які приймають рішення щодо захисту басейну Дунаю-Тиси, збереження його природних цінностей, зменшення рівня забруднення, значимості вдосконалень у сфері протипаводкового захисту. Я впевнений, що за результатами конференції та спілкування між собою будуть напрацьовані відповідні рекомендації, які ляжуть відтак у правильні рішення. Сьогодні ж я ще раз переконався, що підписана 12 травня в угорському місті Солнок за участі 10 обласних рад трьох країн угода про міжнародне співробітництво територіальних органів місцевого самоврядування в басейні річки Тиса є дуже важливою, бо вона допоможе нам створити рамки для сталого розвитку Тисянського регіону.

Прес-служба облради

Джерело інформації: Закарпатський Інсайдер

Джерело інформації: Закарпатська філія НТКУ Тиса-1