Аналіз стану басейну р. Тиса як запорука його збереження

Річка Тиса є найдовшою притокою Дунаю, а її басейн є найбільшим в басейні Дунаю. В ньому проживає 14 млн. людей в п’яти країнах: Україні, Румунії, Словаччині, Угорщині та Сербії. Басейн Тиси відрізняється значним біорізноманіттям, слугує домівкою для багатьох рідкісних тварин і рослин, деякі з яких можна зустріти тільки тут. На території річкового басейну розташовані численні заповідники і національні парки. Річковий басейн має виняткову природну екологічну цінність завдяки унікальним прісноводним водно-болотним екосистемам, 167 великим озерам-старицям, більше ніж 300 водно-болотним угіддям та 12 Рамсарським сайтам. Тим не менше, людська діяльність протягом останніх 150 років призвела до серйозних проблем в річковому басейну.

Задля захисту і збереження довкілля Тисянські країни об’єдналися разом. Плідна співпраця між країнами має довгу історію.Конвенція з захисту р. Дунай є основним юридичним документом, що забезпечує співпрацю і управління транскордонними водними ресурсами в басейні Дунаю. Вона була підписана у 1994 р. з метою забезпечення сталого і справедливого використання поверхневих і підземних вод у басейні. Міжнародна комісія з захисту р. Дунай (МКЗРД) з секретаріатом у Відні, була створена у 1998 р. задля досягнення цілей Конвенції. Головною метою Водної Рамкової Директиви ЕС є забезпечення досягнення всіма водними об’єктами “доброго стану” до 2015 р. Першим кроком для цього є розробка Плану управління річковим басейном до 2009 р.

Нещодавно Тисянські країни спільно підготували Аналіз стану басейну р. Тиси 2007 під егідою МКЗРД. Звіт охоплює проблеми якості і кількості води та підкреслює необхідність їх інтегрованого розв’язання. Цей звіт слугуватиме основою для Плану управління басейну р. Тиса задля досягнення цілей Водної Рамкової Директиви, Директиви з управління повенями ЄС та виконання зобов’язань країн перед МКЗРД. У звіті детально представлені тиски і наслідки забруднення вод, гідротехнічні роботи, повені і засухи. Спільні дії по захисту і збереженню екосистем річкового басейну повинні базуватися на інтегрованому підході до управління річковим басейном, що об’єднує водні і земельні ресурси, а також питання якості і кількості води.

Узагальнений звіт “Аналіз стану басейну р. Тиси 2007” можна прочитати тут

Посилання на файл