Як "оздоровити" воду в домашніх умовах

Як “оздоровити” воду в домашніх умовах

Значення води для людини важко переоцінити. Вона не тільки тамує спрагу, але й постачає необхідні мікроелементи, неорганічні сполуки, органічні речовини. Одночасно вода є джерелом надходження до організму всього спектру забруднень.

Визначальною рисою останніх століть став конфлікт суспільства із навколишнім середо-вищем. Найбільшої шкоди людина завдавала воді. Тисячоліттями Земля сама справлялась із її очищенням – діяли природні сили саморегуляції. Йшов час, вода забруднювалася все новими й новими хімічними елементами та сполуками, потужності підготовки води спрацьовувались морально і фізично, виявлялися негативні наслідки хлорування води. І ось тепер вчені та науковці констатують: природна вода поступово перетворюється у технічну.

Все частіше й частіше на сторінках газет читаємо повідомлення про спалахи гострих інфекційних захворювань, включаючи гепатит, черевний тиф, дизентерію та інші. Звичайно, можна як завгодно сприймати ці повідомлення, але майже повсюди питна вода з кожним роком стає все гіршою й гіршою і починає становити серйозну небезпеку здоров’ю людей. Навесні паводки несуть у водойми бруд, що накопичився в снігу, розчини добрив, гербіцидів, відходи діяльності господарств. Те ж саме відбувається через дощі. А “залпові” викиди промислових виробництв та відпрацьованих газів автомобілів не залежать від пори року і перетворюють воду в розчини хімічних речовин і взимку, і влітку. Якість питної води безпосередньо впливає на здоров’я та генофонд населення країни. Й не дивно, що практично кожного хвилює питання, наскільки чистою є вода, яку він п’є.

Оскільки “водна” тема дуже широка, починаючи від джерел і закінчуючи водопідготовкою, у цьому матеріалі спинимося лише на способах доочищення води в домашніх умовах. Багато хто з нас часто обіцяє собі: от-от візьмусь за воду, обладнаю кухню пристроєм для очищення води… Але безініціативність та й безгрошів’я, як правило, значно погіршують ситуацію. Але є серед нас і більш цілеспрямовані. Переконавшись у справедливості поради, що за наявності в господарстві лише кількох, не зовсім класичних водоочисних приладів, як-то: трилітрова скляна банка (а ще краще – дві), чайник, миска чи інша посудина, стінки якої розширюються до верху, можна набагато поліпшити якість води. Не засмучуйтесь, якщо на її очищення буде затрачено дещицю Вашого дорогоцінного часу. На природне очищення підземних вод йдуть довгі роки, а часом і століття.

1. Огляд. Перший крок у “лікуванні” води – це її огляд. Отримані органолептичні дані (каламутність, забарвлення, запах, смак тощо) дослідження обов’язково підштовхнуть до наступного кроку – очищення. Бо, якщо вода каламутна, має різкий запах, наприклад, хлору чи сірководню, з неприємним іржавим відтінком, а на додаток має ще й смак нафти, то як її ще можна використати, перш ніж очистити?

2. Тривале пропускання води з-під крану. Але якщо все ж віддається перевага “сирій воді з-під крану”, то перед тим, як набрати кварту – злийте холодну воду з-під крану, принаймні, протягом 2-4 хвилин. Особливо, якщо кран перед цим “не працював” протягом 2-3 і більше годин. Це не врятує від усіх можливих напастей, але накопичені у стоячій воді продукти корозії “обминуть” організм.

3. Відстоювання. Воду з помітною каламутністю та іншими органічними домішками слід освітлити. Раніше жоден селянин ніколи не наливав у відро воду з криниці, заздалегідь не помивши відро, хоча у ньому тримали тільки питну воду. Адже на дні осідає органіка – рукою

ви можете відчути слиз. Для очищення питну воду необхідно відстоювати. На селі це роблять споконвіку. Навіть грядки поливають відстояною водою з бочок. Мешканцям міста, перш ніж кип’ятити чай або готувати їжу, рекомендується відстоювати воду з-під крану не менше 3 год. (за цей час випаровується хлор). Ще краще воду з-під крану для відстоювання набирати увечері, оскільки вранці, після нічного відключення, вона може містити шкідливі речовини. Відстоювати воду краще в скляному посуді, а не в пластмасових пляшках. Коли берете відстояну воду, стежте, щоб нижня третина води не потрапила до чайника або каструлі – у ній якраз є усі ті шкідливі речовини, заради яких вода й відстоюється. Відстояну воду обережно відокремлюємо від осаду й після цього переходимо до основної процедури – кип’ятіння.

4. Кип’ятіння. Навіть відстояну воду, що набрана з крану, слід обов’язково кип’ятити,

причому з відкритою кришкою – нехай випаровується хлор та інші домішки! Для кип’ятіння

достатньо 1-2 хвилин, позаяк за більш тривалого часу кип’ятіння залишки хлору починають

взаємодіяти з органічними компонентами води. Діоксини, що при цьому утворяться, накопи-

чуватимуться в організмі. Та навіть мізерні дози цієї надзвичайно небезпечної отрути викли-

кають ураження усіх життєво важливих функцій людини, аж до летального випадку. Через цю

ж причину не кип’ятіть воду для пиття кілька разів, але для приготування перших страв ви-

користовуйте кип’ячену воду, зберігати яку бажано не більше 6 годин у чистому керамічному

або скляному посуді. Знезаражування кип’ятінням однаково ефективне як для прозорої, так і

для каламутної води, чистої або забрудненої органічними речовинами.

Для повного знезаражування воду слід довести до бурхливого кип’ятіння (в осад випадуть солі). Кип’ятити необхідно тільки в тому посуді, де її будете охолоджувати і зберігати.

Кип’ятіть воду! Щоправда, дехто запевняє, що сира вода смачніша. Це так, але вона, в багатьох випадках, і небезпечна. Адже чайник можна очистити від накипу або купити новий, а організм – навряд чи!.. Порада для всіх жителів міста: тримайте на кухні дві скляні трилітрові банки. В одній відстоюйте сиру воду, щоб вийшов хлор, у другій – кип’ячену, для приготування їжі.

Слід пам’ятати, що кип’ятіння добре знищує мікроби, які містяться у воді, але мало-ефективне, коли вода забруднена багатьма шкідливими хімікатами. Слово “чайник” невіддільне від слова “накип”. Останнє майже завжди пов’язане з наявними у ній солями кальцію та магнію (які визначають рівень твердості). А от до імпортного посуду, що обіцяє не утворювати накипу, слід, ставитися обережно. Якщо важкий кальцій не осідає на стінках чайника – значить його “накип” осідає на наших нирках.

5. Усунення твердості. Вона буває така, якої можна позбутися (карбонати кальцію і магнію), і така, що не усувається (відповідні сульфати, хлориди, нітрати). Загальна твердість є сумою першої і другої. Твердість, яку можна усунути під час кип’ятіння, природно, зникає, осідаючи на стінках чайника, через перехід розчинених у воді іонів у нерозчинні карбонати кальцію й магнію. У результаті внаслідок кип’ятіння частково або повністю пом’якшується вода. Смак та аромат чаю і кави, приготовлених у такій воді, зберігають більше поживних речовин, а м’ясо під час варіння не утворює піни, яку періодично треба збирати, Отже, пом’якшення води, навіть часткове, завжди корисне.

6. Смак. Відновити початковий смак перевареної води можна, залишивши її на кілька годин у неповністю заповненому чайникові, обов’язково при закритій кришці. Не біда, якщо присмак перевареної води трохи зберігся, адже це ознака її мікробної безпеки.

Отже, за допомогою тільки чайника частково освітлюємо, повністю знезаражуємо і очищаємо від летючих сполук, солей твердості й частково очищуємо воду від органічних сполук, що легко окислюються. Для одержання питної води високої якості ще необхідне глибоке сорб-ційне очищення води від хлору, органічних та небезпечних хлорорганічних сполук.

7. Сорбційне очищення. Для досягнення бажаного результату потрібне лише активоване

вугілля. Рецепт простий: наливаємо відстояну переварену воду в чисту стерилізовану трилітрову

скляну банку. 1г активованого вугілля розтираємо в пил і всипаємо в воду. Закриваємо банку

кришкою, декілька разів струшуємо. Після відстоювання від вугільного пилу чиста вода готова

до вживання.

До речі, якщо приготовлений вугільний пил пропекти на вогні, очищена вода буде стериль-ною. Нарешті, останнє: вода не тільки очистилась, але й набрала нових дивних властивостей.

Наприклад, свіжопереварена вода зовсім не замерзає за температури – 7 °С навіть під час інтенсивного перемішування. І ще: під час кип’ятіння у воді зникають усі властивості, яких вона набула від інтенсивних і слабких впливів.

8. Заморожування. Щоб переконатися в його дієвості, спробуйте провести такий дослід.

Налийте переварену воду в бляшанку (не з алюмінію, бо він перетворює нітрати в отруйні ні-

трити!), кварту або високу банку із згладженими краями та із стінками на “конус” доверху (“пере-

вернутий конус”), і поставте в морозильник холодильника, підклавши під дно банки картон

(так вода буде замерзати рівномірніше). Через 12 годин (можна й пізніше) дістаньте банку з

холодильника, облийте її дно й боки гарячою водою – випаде льодяний “конус”. Роздивіться

його. По краях лід цілком прозорий, а в середині й на дні – мутний, жовтуватий. Тут зібралися

солі й домішки, що зазвичай розчинені в питній воді. Секрет полягає у тому, що температура

замерзання чистої води та сольових розчинів різна. Вода замерзає при нулі градусів за Цельсієм,

розчини солей – при температурі значно нижче нуля. Цей ефект, до речі, використовують двір-

ники, посипаючи лід сіллю. Результатом є те, що при достатньо низькій температурі лід раптом

починає танути. Через це під час заморожування води в бляшанці спочатку перетворюється на

лід чиста вода біля стінок, витісняючи до центру розчин солей. Після цього замерзає й наси-

чений розчин солей, який можна бачити на просвіту стовпчику льоду. Для відокремлення чистої

води від брудної потрібно розколоти лід надвоє й струменем гарячої води промити, витопити

мутну жовтувату середину

Але можна й простіше, якщо визначити час, за який вода при температурі морозильника замерзає не повністю, тобто коли утвориться склянка чистого льоду з рідким розчином солей всередині. Виймають льодову склянку, також обдавши банку гарячою водою. Потім тонким струменем теплої води розтоплюють згори в льоді отвір і через нього виливають розчин солей. Порожниста “кришталева” склянка льоду – це і є найчистіша вода.

Чай, приготовлений на такій чистій воді, не тільки надзвичайно смачний, але й корисний. На цій воді рекомендується готувати не тільки чай, але й інші страви. Якщо немає холодильника або ж морозильник заповнений продуктами, скористайтеся зимовим періодом і замініть малень-ку морозильну камеру великим балконом. За зиму можна добре промити й очистити свій орга-нізм від шлаків. Але заморожуйте воду тільки переварену й обов’язково в накритому посуді. До речі, водночас із солями видаляється так звана “важка” вода, що є в будь-якій воді. Якщо вра-хувати, що “важка” вода замерзає при температурі + 3,8 °С, то треба видалити перші крижинки, що осідають на стінках посудини, або перший лід, що з’явився у вигляді сіточки в замерзаючій воді. Як тільки вода перетвориться на брилу льоду, її можна розморожувати та пити, по можли-вості, видаливши відстій: білий осад з пластівців – залишки хімічних речовин.

9. Бутильована вода. Для пиття й приготування їжі можна використовувати й мінеральні

води (перевага віддається столовим), адже вони, на відміну від води з-під крану, мають постійний

хімічний склад. А якщо віддається перевага бутильованій воді (мінеральній, джерельній, талій,

синтетичній тощо), то експерти рекомендують придбавати тільки продукцію відомих вироб-

ників, торгових марок, що зареєстровані й мають ярлик, де докладно описані мінеральні

домішки.

На думку фахівців, найкраща “формула” бутильованої води така: вміст магнію – 90 мг/ л, співвідношення кальцію та магнію – 2:1, вміст натрію – 10 мг/л. Добра питна вода зазвичай фторована. Розливають її у скляні пляшки або в посудини з поліетилентерефталату (РЕТ).

Щоб вода була справді корисною, вона повинна містити кальцій, магній, натрій, калій та інші біогенні елементи. Окрім загальних вимог до води (безпека, нешкідливість за хімічним складом, нормальний смак, колір, запах), питна вода в пластикових пляшках перевіряється ще й на стабільність. Вона (на противагу водопровідній) не повинна містити анаеробних мікробів, бо, полежавши на сонечку, стане просто заразною. Тара повинна бути зроблена з екологічно чистих матеріалів. Але навіть із найкращого пластику з часом “хімія” починає проникати у вміст пляшки, тому обов’язково треба перевіряти термін придатності.

І остання порада щодо очищеної води: знайдіть у собі сили, аби споживати її протягом принаймні двох місяців, і тоді Ви точно станете заповзятим прихильником ідеї доочищення води, бо за це “проголосують” Ваше самопочуття, здоров’я та життєві сили.

“МАМА-86-Яремче”

Кампанія “Питна вода в Україні” ВЕГО “МАМА-86” 1998-2003 роки

Посібник з питань інформаційно-просвітньої роботи з проблем питної води