Басейнове управління
водних ресурсів річки Тиса

Метою проведення Всесвітнього дня води є підвищення  обізнаності громадськості про важливість збереження водних ресурсів, приймаючи заходи пов’язані з попередженням забруднення, очищення та відновлення, та  допоможе довести до відома світової громадськості проблеми якості води, екосистем і добробуту людини в цілому.

22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важність водних ресурсів для оточуючого середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем так і рішень в цій області. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми. Відзначення Дня води в 2016 році проходить під гаслом «Вода та робота», що фокусується на тому, як достатня кількість і якість води може змінити життя і умови праці, і навіть трансформувати суспільство і економіку.

ВОДНІ РЕСУРСИ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

ЩО ТАКЕ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Водні ресурси – це поверхневі і підземні води, придатні для використання в повсякденному житті. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво, рекреація).

РОЗПОДІЛ ВОДИ

Хоча води на Землі ніби дуже багато, нею вкрито 70 відсотків поверхні та складність і проблема життя на планеті в тому, що водні ресурси розміщені нерівномірно. Якщо на частку Америки припадає 45 відсотків, Азії – 28, Європи – 15, то Африки – 9 відсотків. А отже: на одну людину американського континенту припадає 24 тис. м3 на рік, у Європі – 9300, Африці – 5000, а в Азії – 3400 м3 на рік. Обсяг річкових вод становить лише 0,002% загальних запасів води на землі, але їх значення важко переоцінити. З ростом попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосується річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.

ПОТРЕБИ У ВОДІ

Вода є найпоширенішою речовиною на землі, але й потреба у воді значна. Населення землі за добу використовує 7 млрд. т води. Міський мешканець вживає в середньому до 200 л протягом доби, і ця цифра має тенденцію до зростання. У середній за водністю рік мінімальне споживання води однією людиною – 1000 м3. Саме така середня питома водозабезпеченість в Україні. Проте цей рівень у світі дуже різний. Так, у 29 країнах він менший від мінімального, у 19 – не перевищує 500, а в Кувейті становить тільки 10 м3 на людину.

Сьогодні 460 млн. людей (понад 8 відсотків населення світу) живуть на територіях недостатнього водозабезпечення. Це переважно в країнах Південної та Північної Африки, Сходу та Південно-Західної Азії. Невтішні й прогнози. Передбачається, що без істотного поліпшення управління водними ресурсами до 2025 року потерпатимуть від нестачі води 365 млн. мешканців планети.

В Україні найбільше свіжої води (48%) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів.

ВОДИ В УКРАЇНІ НАЙМЕНШЕ…

В Україні у рік загальні запаси природної води протягом року складають 94 км3, з яких доступні для використання тільки 56 км3. Основна частина водних ресурсів припадає на річковий стік, 60% якого формується на території України, а решту води ми отримуємо від наших сусідів. Запаси прісних підземних вод в Україні ще менші і рівні всього 27 км3, з яких 9 км3 не пов’язані з поверхневим стоком, тобто не можуть відновлюватись. Все це засвідчує, що Україна є однією з найменш забезпечених водою серед країн Європи. Так, на одного жителя України припадає всього 1 тис. м3 води, для порівняння в Росії цей показник складає 31 тис., в Німеччині – 2 тис., в Польщі – 1,6 тис. дуже відрадно, що для Закарпаття ця цифра досягає 7 тис. м. куб на одного жителя.

Всього на території України понад 70 тис. річок (тільки в Закарпатті їх близько 10 тис.), але тільки 117 (4 в Закарпатті) з них мають довжину понад 100 км. Найбільшими річками країни є Дніпро, Дністер, Південний Буг та Сіверський Донець. Найбільшими річками Закарпаття є Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено більше тисячі водосховища; здатних вмістити 55 км3 води. Найбільші за обсягом водосховища розташовані в басейні Дніпра. Для постачання води у маловодні райони Сходу та Півдня країни збудовано цілу низку магістральних каналів та створено великі зрошувальні системи, а у районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють комплекси меліоративних систем (Закарпаття та Прикарпаття). Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км2. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря. Найбільше озеро Полісся – Світязь. Синевир – найбільше озеро Закарпаття.. Загальна площа боліт становить 12 тис. км2. Розташовані вони переважно в Поліссі.

В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік, тому в Україні проблема води завжди є і буде актуальною й гострою. Забезпеченість водними ресурсами є однією з неодмінних складових національної безпеки України.

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Українці споживають в середньому близько 350 літрів води щодоби і вже через 15-20 років нас очікує дефіцит питної води, На сьогодні Україна забезпечена водою лише на 30-40 %, при цьому майже 300 населених пунктів отримують неякісну воду. Найгірша якість води у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. Більше 55% міст в Україні з чисельністю населення понад 100 тисяч через дефіцит потужностей забезпечуються водою за графіком, що сприяє її бактерицидному забрудненню.

Кожна людина вживає воду за двома критеріями – угамування спраги та відновлення втрат рідини. При цьому кожен прагне пити воду, що відповідає найвищим стандартам якості й є безпечною для щоденного вживання. З моменту свого існування, людина завжди тягнеться

ХТО ЗАБРУДНЮЄ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Головними забруднювачами водних ресурсів в Україні є комунальне та сільське господарство, хімічна, металургійна та гірничодобувна промисловість. Десятки тисяч тон забруднювачів потрапляють у водотоки країни. Ці страшні цифри є відображенням реального стану наших водотоків у кожному місті та селищі країни.

ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧЧЯ

2,6 мільярда людей в світі не мають доступу до каналізації, а 1,8 мільйона дітей щорічно помирають від діареї та інших захворювань, викликаних брудною водою і відсутністю каналізації. На даний час у цілому світі обсяги використання води перевищують обсяги її відновлення.

В Україні більше 30 міста та понад 500 селищ міського типу ще не мають централізованих систем каналізації. Близько 120 комплексів очисних споруд перевантажені і працюють не ефективно, внаслідок чого з року в рік погіршується санітарний стан річок та водоймищ, цілий ряд яких є джерелом питного водопостачання міст та інших населених пунктів України. В аварійному стані знаходиться більш як 1500 км каналізаційних мереж, спрацьована і потребує заміни значна кількість технологічного обладнання. Діючі споруди каналізації, що запроектовані та експлуатуються за старими нормативами, не здатні здійснювати очистку стоків відповідно до нових норм.

Локальні очисні споруди і обладнання для зневоднення вилучених осадів на більшості підприємств відсутні або працюють неефективно. В процесі виробничої діяльності підприємства скидають в міську каналізацію висококонцентровані промислові стоки, що призводить до порушення технологічної дисципліни та робить непридатним для використання в сільському господарстві осадів міських стічних вод, а також завдає великої шкоди як виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, так і навколишньому природному середовищу.

Продовжується введення в експлуатацію об’єктів житла, соцкультпобуту без відповідного нарощування потужностей водоохоронних об’єктів. Будівництво органами місцевої влади водоохоронних комплексів практично зупинилось.

В той же час, більш ніж 75 відсотків населення України споживає воду з поверхневих джерел водопостачання, тобто якість води в них є фактором санітарного та епідемічного благополуччя населення. Сьогодні всі ці джерела мають високий ступінь забрудненості (ІІІ-ІУ клас якості).

ЯК ЗМЕНШИТИ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ?

Таке становище не може бути визнано задовільним. Тому, враховуючи тяжкий економічний стан в Україні, для поліпшення екологічного стану доцільно зосередити зусилля в першу чергу на інтенсифікації та технічному переобладнанні діючих водоохоронних комплексів з впровадженням більш ефективних технологій та обладнання Це дасть змогу на першому етапі з найменшими економічними втратами запобігти збільшенню скидання стоків у водойми України.

МАЙБУТНЄ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ЧОГО ЧЕКАТИ ЗАВТРА?

Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони мають здатність до самовідновлення. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилась. Так, якщо в 1900 році людством було використано лише 5% запасів прісних вод, то у 2005 році – вже 35%. Більше мільярда жителів нашої планети живуть в умовах постійного гострого дефіциту питної води, а до 2050 року біля 7 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу якісної прісної води.

Вже сьогодні у країнах, що розвиваються, кожен третій житель страждає від нестачі питної води і відсутності належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. У цих країнах приблизно 80% усіх хвороб та одна третина смертних випадків викликані споживанням забрудненої питної води. Вже тепер у багатьох країнах світу спостерігається гострий дефіцит води, а ще більше країн наближаються до цієї ситуації.

Нині понад 1 млрд. людей споживають непридатну для споживання воду, а 2,4 млрд. (тобто 40 відсотків населення планети) не мають належних умов очищення питної води. 3,4 мільйона людей у світі, переважно діти, щорічно вмирають від хвороб, спричинених низькою якістю води. На планеті сьогодні забруднено близько 12 тис. млрд. метрів води, що можна порівняти з об’ємом десяти найбільших річок світу. І при збереженні та зростанні таких темпів забруднення, планета до 2050 року втратить 18 тис. млрд. м3 прісної води.

НЕ БУТЬ ОСТОРОНЬ!

Стан водних ресурсів, їх відтворення і якість безумовно залежать від режиму їх використання. Існуюча в Україні система управління водними ресурсами вимагає істотного поліпшення. Але вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості, людей, які проживають саме на їх берегах, неможливо. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. В наш час через ігнорування природоохоронних підходів до господарювання негативний вплив людської діяльності проявляється повсюдно. Часто економічні та споживацькі підходи до використання природних ресурсів переважають над екологічними і навіть над здоровим глуздом. Широкого розмаху набуло будівництво на берегах водойм, інтенсивно продовжується їх забруднення стічними водами, тим самим річки та озера втрачають здатність до самоочищення. Все це впливає на якісний стан водних ресурсів.

Ми будуємо міста й села біля води, ми відпочиваємо біля води, ми використовуємо воду у виробництві. Наша економіка побудована на використанні води і продукція, яку ми купуємо або продаємо, так чи інакше складається з води. Повсякденне наше життя побудовано на воді і створено з води. Без води, що оточує нас – вологості повітря, бурхливої течії річок, струменю води в крані на кухні – наше життя було б неможливим.

Тому кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити Вам, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!