На семінарі з інтегрованого управління водним господарством розглядалися екологічні напрацювання спільного українсько-угорського проекту

Минулого тижня в приміщення конференц-залу БУВР Тиси в рамках проекту Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства і Партнерства (ЄІСП) Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки “Підвищення готовності до паводків у Берегівській транскордонній польдерній системі зі спрямуванням на басейн каналу Чаронда-Латориця” відбувся семінар з інтегрованого управління водним господарством з розгляду екологічних аспектів проекту.

В роботі семінару прийняли участь угорський партнер проекту Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ (FETIVIZIG), українські партнери проекту – Ужгородське МУВГ та РМЕО «Екосфера», а також запрошені представники  Головного управління «Закарпатдержрибоохорона» та експерти проекту.

Цей семінар проводився Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса з метою представлення результатів гідробіологічних досліджень, розгляду матеріалів для написання брошури по Берегівській польдерній системі та  обговорення Спільної програми заходів проекту для екологічних цілей.

Розпочав семінар керівник проекту, головний інженер БУВР Тиси Олег Кисіль. Цей проект спрямований не тільки на посилення протипаводкового захисту, але й передбачає заходи щодо покращення екологічної ситуації цієї території. Одним із таких заходів проекту є проведення досліджень для вивчення можливості застосування риб-меліораторів на каналах БТПС.

У своїй доповіді про результати гідробіологічних досліджень Берегівської транскордонної польдерної системи Олена Летицька представила результати багаторічних досліджень, які проводились на системі протягом 2009-2012 років, а також надала конкретні розрахунки зариблення білим амуром озера (староріччя) Чаронда. Вона інформувала всіх, що саме це озеро було обрано для пілотного зариблення білим амуром, оскільки воно сильно потерпає від надмірної рослинності, з одного боку, а з іншого боку – воно замкнуте та достатньо насичене необхідною кормовою базою. Також одним із аргументів вибору вищезазначеного озера слугувало і те, що при дослідженні вищої водяної рослинності не було виявлено червонокнижних рослин. Наразі озеро знаходиться в  поганому екологічному стані, зокрема, через сильну зарослість озера очеретом та іншою рослинністю. З цією проблемою стикаються і канали, адже надмірний розвиток у каналах вищої водяної рослинності веде до заболочення, накопичення органіки, погіршення санітарного стану та інше. Як показали дослідження, такий стан озера Чаронда щороку погіршує його біорізноманіття, і потрібно вживати термінові заходи  для покращення його екологічного стану і збереження біорізноманіття, в першу чергу очистивши озеро від надмірної рослинності, а також забезпечивши проточність води в ньому, щоб покращити слабкий водообмін у водоймі. Поряд з представленням результатів досліджень щодо вивчення кормової бази, вищої водяної рослинності, іхтіофауни о.Чаронда, доповідаюча представила результати розрахунків щодо кількості вселення білого амура в полікультурі з невеликою кількістю інших риб – коропа та товстолобика, а також чорного амура.

Присутні задавали уточнюючі питання щодо процесу зариблення і тривалості ефекту, який становить 7-8 років. Даний метод біологічної меліорації водойм є набагато дешевшим у порівнянні з традиційною механічною очисткою, і є сприятливим для навколишнього середовища. Також під час обговорення представником «Закарпатдержрибоохорони»  було запропоновано встановити заборону на аматорський вилов риби з цього озера.

У наступному виступі начальник відділу протипаводкового захисту БУВР Тиси, експерт проекту Тамара Мирочник представила учасникам семінару Спільну програму заходів української сторони. В ході доповіді велась жвава дискусія щодо розробки та доповнення Спільної програми заходів угорськими колегами. Учасники домовились, що після внесення змін і доповнень український варіант Спільної програми заходів буде переданий угорській стороні для опрацювання та подальшого узгодження.

Також під час семінару були визначені зміст та структура книги про Берегівську польдерну систему, учасники обговорили матеріали для її написання, узгодили терміни і відповідальних. В ході дискусії угорські колеги передали свою частину матеріалів для написання книги.

Поділитись: